Багато хто вважає сюжет картини вигадкою, хоча про легендарний лист згадували історики Дмитро Яворницький та Микола Костомаров. Про що ж писали запорізькі козаки султану і хто саме зображений на картині?
Листа було написано в сороміцьких виразах
Під час Російсько-турецької війни в 1670-х роках козаки знищили 15-тисячне турецьке військо, і це викликало у султана Мехмеда IV лють. Султан надіслав запорожцям ультиматум, в якому він, «брат Сонця і Місяця, устрашитель і великий захисник християн», наказував їм здатися без будь-якого опору, щоб вони своїми нападами «не змушували його турбуватися».
Залишити без відповіді таку нахабну вимогу запорожці не могли і тому зібралися, щоб усім кошем написати відповідь. Очолював зібрання отаман Іван Сірко. Лист вийшов коротким, але не залишав жодних сумнівів в тому, що козаки здаватися не збираються. Запорожці не соромилися у виразах і всіляко ганьбили султана. Свого листа вони закінчили у принизливій манері: «Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у нeбі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!»
Оригінал листа не зберігся, але відомо безліч його варіантів, а найвідоміша версія є у збірнику історії Запорізької Січі Дмитра Яворницького. Сучасні історики вважають лист султану вигадкою, проте вірогідного підтвердження або спростування цього факту поки що немає.
Для картини позували Яворницький і Стравінський
У 1878 році художник Ілля Рєпін та історик Дмитро Яворницький зустрілися в маєтку Сави Мамонтова, де Яворницький показав Рєпіну копію листа, який запорожці писали султану. Художник надихнувся сюжетом і став збирати матеріал, робив начерки костюмів і зброї.
Героїв картини Рєпін змальовував з відомих у той час людей. Моделлю отамана Івана Сірка слугував генерал, командувач Київського військового округу Михайло Драгомиров, а писарем став Дмитро Яворницький.
Прообразом козака у білій шапці – Тараса Бульби – став журналіст Володимир Гіляровський, а для його синів, Андрія і Остапа, позували внучатий племінник композитора Глінки і викладач Академії мистецтв Микола Кузнєцов.
Соліст Маріїнського театру Федір Стравінський зображений ліворуч в образі сумного козака в червоній шапці. А напівголий картяр – це, за різними версіями, або педагог народної школи Костянтин Белоновський, або драматург Марко Кропивницький. До речі, це зовсім не примха художника – роздягнути козака до пояса. При серйозній грі в карти у козаків було прийнято знімати сорочку, щоб не можна було заховати щось за пазуху або в рукави.
Малюнок став причиною сварки
Перед Тарасом Бульбою на картині можна побачити козака з голеною головою – він був написаний з обер-гофмейстера і предводителя дворянства Георгія Алексєєва. Коли Рєпін запропонував йому позувати для картини, гофмейстер обурено відмовився. Тоді Яворницький запросив Алексєєва подивитися свою колекцію монет, і поки той розглядав раритети, Рєпін замалював його потилицю. Пізніше, впізнавши себе на картині, Алексєєв надовго перестав спілкуватися з жартівниками.
Раніше повідомлялося: Зборівська битва: козацька слава на віки
