Екстракти з листя меліси мають ефективну седативну дію, особливо у людей похилого віку. Це дозволяє зменшити дозу синтетичних препаратів або взагалі відмовитися від них.
Меліса діє і протиспастично, зменшує напруження гладких м’язів кишечника, сприяє виділенню травних соків, має протизапальні, бактеріостатичні та противірусні властивості.
Експериментально підтверджено цитостатичну (протипухлинну) дію водних екстрактів з меліси.
Рослина використовується при станах загального нервового збудження, при судинно-вегетативній дистонії, безсонні, порушеннях ритму серця, змінах кров’яного тиску під впливом емоційних збудників, а також при розладах, що їх супроводжують: при порушеннях травлення, епігастричних болях, вегетативному неврозі, гастриті.
Чинить тонізуючу дію на мозок, серце, матку, органи травлення.
Листя меліси частіше застосовують у сумішах з м’ятою, ромашкою, кмином, ісопом, валеріаною, лавандою, глодом. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини. Зовнішньо мелісу використовують для ванн, компресів та у косметиці.
ЗАСТОСУВАННЯ
Настій листя (3 чайні ложки листя на склянку окропу, настоювати 15 хвилин) випити ковтками теплим перед сном як заспокійливий засіб.
Відвар (із суміші рівних частин листя меліси лікарської, квітів та плодів глоду криваво-червоного, трави хвоща польового, листя горіха волоського та омели білої взяти 2 столові ложки і відварити у 0,6 л води 3-5 хвилин, настояти 10 хвилин), пити двічі на день по 1 склянці при гіпертонії.
Чай. Свіже або сухе листя меліси залийте окропом, через 15 хвилин процідіть. Можна також додати листя меліси до звичайного чорного або зеленого чаю. Чай із меліси заспокоює нервову систему, знижує тривожність, покращує настрій, допомагає вийти з пригніченого стану.
