Кому загрожує й чому виникає астеноневроз, пояснила невропатолог вищої категорії дніпровської міськлікарні №5 Оксана Щитник.
Хто в групі ризику?
Астено-невротичний синдром (астеноневроз) – це неврологічний розлад, що виникає на тлі емоційного та фізичного виснаження. Медики також називають його «дратівлива втома», бо пацієнт одночасно страждає від дуже помітної слабкості та підвищеної нервової збудливості.
Астеноневроз дуже поширений і може виникнути у людини будь-якого віку – на нього страждають і діти, й дорослі. У групі ризику – високочутливі люди з так званою рухливою психікою, які бурхливо проявляють свої емоції у будь-якій ситуації.
Найчастіше астено-невротичний синдром поєднує відразу кілька станів: емоційне вигоряння, хронічну втому, неврастенію, стрес, депресивні розлади. Він також може бути не самостійним захворюванням, а супутнім проявом якоїсь хронічної недуги.
Причини проблеми
Причини розвитку астеноневрозу різноманітні й індивідуальні. Найчастіше пусковими механізмами розладу є соціальні чинники в сукупності з нездоровим способом життя: тривалі стреси, психологічно тяжка, напружена й одноманітна робота, відсутність повноцінного відпочинку, хронічний брак сну, незбалансований раціон, шкідливі звички. Причиною розвитку синдрому також можуть стати психологічна травма, втрата близької людини та інші сильні емоційні потрясіння.
Рідше факторами ризику виступають спадковість, хронічні захворювання (ендокринні патології, цукровий діабет, хвороби системи кровообігу), вірусні інфекції, черепно-мозкові травми, гормональна перебудова організму.
Тривожні симптоми
Проявляється астеноневроз по-різному: інтенсивність симптомів залежить від індивідуальних особливостей психіки людини і стадії синдрому. Найхарактерніші ознаки – це постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку, слабкість, апатія, погіршення уваги, пам’яті, підвищена дратівливість, безпричинні перепади настрою. Пізніше можуть долучитися проблеми з апетитом і сном.
Зазвичай погіршується і фізичне самопочуття людини: виникають головні болі й запаморочення, відчуття перебоїв серцевого ритму, колючі болі в ділянці серця. Пацієнта можуть турбувати панічні атаки, непритомності, відчуття браку повітря, закачування й нудота у транспорті, гіперчутливість до голосних звуків і різких запахів, страх до натовпу.
Що робити?
Якщо втома й апатія тимчасово опанували вами після неприємної розмови з рідними або втомливого ходіння по кабінетах чиновників – це нормально: організму та психіці потрібен час на відновлення. Підозрювати астено-невротичний синдром варто в тому разі, якщо такий стан триває вже кілька місяців і не минає навіть по завершенні напруженого життєвого періоду.
Для діагностики синдрому потрібно звернутися до сімейного лікаря, невропатолога або психотерапевта. Астеноневроз потребує комплексного лікування: призначаються вживання вітамінів і медикаментозних препаратів для відновлення сну, зниження збудливості й дратівливості, фізіотерапія, масаж, психотерапевтичні сеанси.
У будь-якому разі дуже важливо налагодити режим дня, опанувати методики самозаспокоєння й релаксації, бути фізично активним.
Обережно, ускладнення!
Якщо ви страждаєте на астено-невротичний синдром, не слід відкладати візит до фахівця або ігнорувати призначене ним лікування. Нервове виснаження небезпечне тим, що провокує серйозні фізіологічні зміни, які можуть бути необоротними: це гормональні порушення, виразкова хвороба, інфаркт або інсульт.
Ірина Лебединець
