«Мені у вересні виповнюється 80 років. Чоловік помер. Тепер я живу сама, ходити не можу, а доглядати за мною немає кому. Діти цього року теж ідуть на пенсію, та й живуть вони окремо.
У соцзабезі кажуть, що опікуна мені не належиться. Що ж робити?
Алтава Ф.І., село Орлівка, Одеська обл.»
Вік, хвороби…
Судячи з усього, говорячи про опікуна, ви маєте на увазі соціального працівника, який міг би надавати вам допомогу. Звернімося до законодавства України, яке за останні роки дуже змінилося, зокрема у сфері надання соціальних послуг. Якщо раніше літня людина, маючи непрацездатних дітей (теж пенсіонерів), могла розраховувати на безкоштовну допомогу держави, то тепер це проблематично. Держава знижує витрати на соціальні потреби, змінюючи під це законодавство.
Так, з 1 січня 2020 року діє новий Закон «Про соціальні послуги» №2671-VIII від 17 січня 2019 року. З тексту документа випливає, що отримувати соціальні послуги можуть особи, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують їхньому життю або здоров’ю.
Зокрема, під складними життєвими обставинами мають на увазі обставини, які негативно впливають на життя, здоров’я та розвиток особистості, функціонування сім’ї, і людина (сім’я) не може подолати їх самостійно (пункт 15 статті 1 Закону №2671-VIII).
Чинниками, які можуть викликати складні життєві обставини, є:
• літній вік або інвалідність;
• часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
• невиліковні хвороби або хвороби, що потребують тривалого лікування;
• бездомність або безробіття;
• малозабезпеченість;
• втрата соціальних зв’язків, зокрема під час перебування в місцях позбавлення волі;
• шкода, заподіяна пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
У листі тільки сказано про вік і проблеми з руховою активністю, тому їх можна розглядати як підстави для звернення по соціальні послуги. Але це не означає, що ці послуги нададуть.
…і маленький дохід
У зазначеному вище законі перелічено категорії нужденних, яким соціальні послуги надаються безкоштовно. Це, зокрема, діти з інвалідністю та особи з інвалідністю першої групи, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Крім того, безкоштовні соціальні послуги можуть отримувати й інші претенденти, якщо їхній середньомісячний сукупний дохід становить менше двох прожиткових мінімумів, встановлених для відповідної категорії. Тобто, якщо пенсія літньої людини становить менше 3708 гривень (два прожиткові мінімуми для непрацездатних, тобто 1854 х 2) та інших доходів у цієї людини немає, вона може розраховувати на безкоштовну допомогу соцпрацівника.
Якщо середньомісячний сукупний дохід одержувача становить від двох до чотирьох прожиткових мінімумів (від 3708 до 7416 гривень), встановлюється часткова плата за соціальні послуги.
Повністю оплачувати соціальні послуги доведеться тим, хто має сукупний дохід понад чотири прожиткові мінімуми (понад 7416 гривень).
Вартість соціальних послуг встановлюється на підставі тарифів, розрахованих відповідно до Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги (Постанова Кабінету Міністрів України №268 від 9.04.2005 р.).
***
Підсумуємо сказане. Якщо пенсія менша за 3708 гривень і інших доходів немає, можна сміливо звертатися по допомогу до територіального центру соціального обслуговування. Якщо пенсія більша, можна домовитися про якісь мінімальні послуги (наприклад, прибирання, доставка продуктів і приготування їжі) і оплачувати їх. Є й інші варіанти розв’язання проблеми: домовлятися про посильну допомогу з сусідами, друзями або ж оселитися разом з дітьми, онуками. Зрештою, коли є рідні люди, все можна вирішити. Тим більше що члени сім’ї при догляді за літніми людьми ще можуть отримувати компенсацію з догляду.
На цю тему: Яку допомогу надає соцпрацівник?
