Новий постачальник тепла підвищив тарифи: мовчки платити чи звертатися до суду?

Ключові тези:

• Зміна теплопостачального підприємства під час воєнного стану не позбавляє споживачів гарантій щодо збереження довоєнних тарифів.
• Вирішальним є факт зростання підсумкової суми в платіжках для населення порівняно з рівнем на 24 лютого 2022 року, а не те, хто затверджував нові розцінки.
• Суд зобов’язав теплопостачальника зробити перерахунок нарахувань за кілька років для споживачки, чий попередній постачальник припинив роботу через обстріли.
• Законодавство передбачає відшкодування різниці в тарифах для підприємств із бюджету, тому перекладати фінансовий тягар на громадян неправомірно.

Також цікаво: Борг за комуналку понад 3 роки: юристка розповіла, як законно списати старі нарахування

Зміна постачальника послуг та нові тарифи

Як пише «Судово-юридична газета», ситуація з тарифами виникла після того, як лівобережна частина Кременчука залишилася без опалення в результаті ракетних ударів. До повномасштабного вторгнення послуги мешканцям надавала «Кременчуцька ТЕЦ». Навесні 2022 року підприємство зазнало руйнувань унаслідок російської атаки і зупинило роботу.

Обслуговування споживачів передали обласному комунальному підприємству «Полтаватеплоенерго». До 24 лютого 2022 року жителі сплачували за тепло за тарифом 1796,40 грн за Гкал (з ПДВ). Проте новий постачальник почав застосовувати власні тарифи, затверджені обласною радою у вересні 2022 та липні 2023 років, які виявилися значно вищими. Мешканка міста, що вважала це порушенням мораторію (Закон № 2479-IX), звернулася до суду з вимогою зробити перерахунок.

Шлях від першої інстанції до апеляції

Суд першої інстанції у справі № 524/13826/24, спочатку відмовив у задоволенні позову, аргументуючи це тим, що «Полтаватеплоенерго» є іншим ліцензіатом зі своїми затвердженими тарифами.

Однак 4 березня 2026 року Полтавський апеляційний суд скасував це рішення та став на бік споживачки. Суд зобов’язав підприємство перерахувати вартість послуг з постачання тепла й гарячої води за період з листопада 2022 року до березня 2026 року, застосувавши розцінки, які діяли для жительки станом на 24 лютого 2022 року. Теплопостачальник оскаржив це рішення в касаційному порядку.

Правова позиція Верховного Суду

В процесі розгляду касаційної скарги, Верховний Суд спирався на висновок Великої Палати від 9 вересня 2026 року (справа № 524/10323/24). Судді наголосили: головною умовою застосування мораторію є факт зростання вартості послуги для населення порівняно з довоєнним рівнем. Закон № 2479-IX не містить винятків на випадок зміни постачальника.

Крім того, суд підкреслив, що споживачі не впливали на припинення роботи попереднього підприємства через обстріли та не обирали нову компанію. Тому перекладати на людей додаткові витрати несправедливо. Тим паче, що законодавство передбачає механізм компенсації різниці в тарифах для підприємств з державного бюджету.

2 листопада 2026 року Верховний Суд залишив скаргу «Полтаватеплоенерго» без задоволення, а рішення апеляційного суду про перерахунок — у силі.

Що робити, якщо тарифи раптом зросли

Це рішення є важливим орієнтиром для громадян, які опинилися в аналогічних обставинах. Якщо після зміни комунального підприємства вартість опалення чи гарячої води зросла, фахівці радять:

1. Зберегти та порівняти платіжки до 24 лютого 2022 року та після зміни постачальника.
2. Звернутися до нового надавача послуг із письмовою вимогою про перерахунок відповідно до мораторію.
3. У разі відмови — відстоювати свої права в судовому порядку, посилаючись на сформовану практику Верховного Суду.

Верховний Суд підтвердив, що мораторій на підвищення комунальних тарифів під час війни захищає споживачів незалежно від зміни юридичної особи постачальника. Спроби комунальних підприємств виставляти виші рахунки через припинення роботи попередніх ліцензіатів є неправомірними, а нараховані понад довоєнний рівень суми підлягають обов’язковому перерахунку.

Читають зараз:

• Зруйновано квартиру, яка не була приватизована: чи можна отримати компенсацію
• ПФУ вимагав повернути субсидію через купівлю валюти: на чий бік став суд