Пастки «єВідновлення»: чому українцям занижують компенсації та відмовляють у виплатах

Ключові тези:

• Станом на жовтень 2026 року компенсації за програмою «єВідновлення» отримали понад 273 тисячі українських родин на загальну суму 160,9 млрд грн.
• У прифронтових зонах робота комісій паралізована через загрозу життю експертів та застарілі дані космічної зйомки.
• Через юридичні колізії будинки з цілими стінами та фундаментом класифікують як такі, що підлягають капремонту, хоча виплати на відновлення заморожені.
• Законопроєкт №11444 має спростити ситуацію, прирівнявши майно на визнаних непридатними для життя територіях до знищеного.

Також цікаво: В Україні хочуть знести частину будинків: що отримають власники і чи можуть виселити без згоди

Проблеми з оцінкою та виплатами у прифронтових регіонах

Як зазначає голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк у коментарі РБК-Україна, компенсації за програмою вже виплачено більш ніж 273 тисячам родин. Зокрема, понад 159 тисяч сімей отримали кошти на ремонт пошкодженого житла, а понад 109 тисяч — сертифікати на придбання нових осель.

Однак на прифронтових територіях ситуація критична. У прифронтових громадах виплати на ремонти заморожені законом, а огляд об’єктів комісіями становить смертельну небезпеку.

Дистанційний огляд за допомогою супутників часто не працює. Як показує практика на прикладі Харківщини, Державний космічний архів для деяких громад не оновлювався більше року, через що свіжі руйнування залишаються не зафіксованими.

Як рахують збитки та що таке «пастка цілого фундаменту»

Головна проблема для постраждалих — це межа між «пошкодженим» та «знищеним» житлом. За нормами профільного міністерства, ступінь руйнувань ділять на три основні категорії:

• Перша (до 40% пошкоджень): несучі стіни вціліли. Розрахована на дрібний або поточний ремонт, а максимальна компенсація становить 200 тисяч гривень.
• Друга (від 41% до 80%): оселі потрібен серйозний капремонт. Тут держави виділяє до 350 тисяч гривень на відновлення квартири та до 500 тисяч на приватну хату.
• Третя (від 81% до 100%): дім визнають повністю знищеним і таким, що не підлягає відбудові. Лише в цьому випадку господар має право на житловий сертифікат або кошти під зведення нової оселі.

Як пояснює старша юристка «Мережі правового розвитку» Ярослава Сулімова, члени комісії не підраховують бал за кожен куточок будинку, а звіряються з чітким переліком робіт та оцінюють стан несучих конструкцій.

Саме тут і криється пастка, на яку звертає увагу юристка фонду «Схід SOS» Аліна Білен. Якщо у згорілого будинку вціліли стіни та фундамент, комісія юридично ставить йому «другу категорію» (потребує капремонту). Проте в прифронтових населених пунктах будь-які виплати на ремонт заморожені законом через небезпеку. У результаті власник потрапляє в замкнене коло: грошей на відбудову йому не дають, бо це зона бойових дій, але й сертифікат на купівлю нового житла не виписують, бо дім вважається «лише пошкодженим».

Практичні ризики для заявників та поради експертів

Мешканці тилових регіонів також стикаються із затягуванням термінів розгляду заявок через перевантаження комісій.

Експерти радять дотримуватися кількох важливих правил:

1. Не починати ремонт самостійно до візиту комісії або проведення фотофіксації, інакше пошкодження можуть не зарахувати.
2. Враховувати цільовий характер виплат: кошти надходять на спеціальну картку та витрачаються виключно у перевірених продавців будматеріалів — повернути власні витрачені гроші таким чином не вдасться.
3. Звертатися через ЦНАП, якщо подача через «Дію» викликає труднощі, оскільки помилки в завантажених фото чи документах затягують розгляд.

Якщо ж комісія занизила категорію пошкоджень, рішення можна оскаржити. Аліна Білен нагадує, що власник має право залучити незалежного експерта для технічного обстеження. При цьому важливо дотримуватися жорстких строків: на оскарження рішень щодо пошкодженого житла дається до 10 робочих днів, а для знищеного — лише 5 календарних днів.

Нові законодавчі рішення та міжнародна фіксація

Щоб розв’язати проблему з об’єктами на небезпечних територіях, у парламенті готують ухвалення законопроєкту №11444. За словами Олени Шуляк, документ дозволить визнавати цілі населені пункти непридатними для життєдіяльності, а нерухомість там автоматично прирівнюватиметься до знищеної. Це звільнить комісії від потреби виїжджати під обстріли та пришвидшить отримання сертифікатів. Також законопроєкт дозволяє реєстраторам і нотаріусам вносити відомості до ДРРП на підставі паперових правовстановлювальних документів, без підтвердження від БТІ, якщо доступ до архівів втрачено або вони знищені.

Паралельно постраждалим радять подавати заяви про руйнування до Міжнародного реєстру збитків у Гаазі (RD4U) через «Дію». Як зазначають правозахисники, це інструмент фіксації для майбутніх репарацій за рахунок російських активів, який доповнює національну програму «єВідновлення», але не замінює поточні виплати.

Читають зараз:

• Стаж і пенсія за кордоном не пропадуть: Євросоюз спрощує оформлення соцвиплат українцям
• Жителям двох областей надають безкоштовні продуктові набори: куди звертатися