Як прописати «план Б» у заповіті, щоб майно не дісталося випадковим родичам

Этот материал также доступен на русском языке

запасний спадкоємець
При складанні заповіту можна заздалегідь підстрахуватися та визначити додаткового спадкоємця на випадок, якщо основний не зможе чи не захоче забрати майно. У Сумському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції роз'яснили, як це зробити.

Ключові тези

  • Якщо єдиний спадкоємець за заповітом відмовляється від майна, воно переходить спадкоємцям за законом (за черговістю).
  • Заповідач має право самостійно вказати в документі «запасну» особу на випадок виникнення непередбачуваних обставин.
  • Причинами для плану “Б” можуть бути: смерть основного спадкоємця до відкриття спадщини, його відмова, невиконання умов заповіту або позбавлення права на майно через суд.

Також цікаво: Що краще — заповіт чи дарча: як оформити квартиру, щоб уникнути проблем у майбутньому

Що таке “підпризначення спадкоємця”

Як пояснюють фахівці Сумського міжрегіонального управління Мін’юсту, підпризначення — це юридичний інструмент, який дозволяє заповідачу вказати в одному документі одразу кількох кандидатів на майно за ієрархічним принципом. Основний спадкоємець отримує пріоритет, однак якщо він з об’єктивних чи суб’єктивних причин не вступає у права, право спадкування автоматично переходить до «запасного» претендента.

Це дозволяє власнику майна гарантувати, що його статки потраплять саме до обраної ним людини, а не розподілятимуться за загальними правилами спадкування за законом.

Коли у гру вступає запасний спадкоємець

Запасний спадкоємець отримує право оформити майно на себе лише за наявності чітко визначених законодавством або заповітом обставин. Зокрема, якщо основний кандидат:

  1. Помер раніше за самого заповідача (до відкриття спадщини);
  2. Офіційно відмовився від спадщини або пропустив 6-місячний термін для подачі заяви нотаріусу;
  3. Усунений від спадкування за рішенням суду (наприклад, через відмову утримувати або допомагати безпорадному заповідачу);
  4. Не виконав скасувальні або відкладальні умови, прописані в заповіті (зокрема, щодо здобуття освіти, вступу до шлюбу тощо).

Підпризначення vs спадкова трансмісія: у чому різниця

Фахівці наголошують на важливому розмежуванні двох юридичних понять, які нерідко плутають.

Головна відмінність полягає в тому, коли саме помер основний спадкоємець:

  • Підпризначення працює, коли основний спадкоємець помирає до смерті заповідача (або одночасно з ним). У такому разі в силу набирає «план Б», вказаний у заповіті.
  • Спадкова трансмісія працює, коли основний спадкоємець був живий на момент смерті заповідача, але помер після нього, не встигнувши прийняти спадщину у встановлений 6-місячний строк. У цій ситуації право на майно переходить до власних спадкоємців померлого кандидата, а не до «запасного» спадкоємця за заповітом.

Як правильно оформити розширений заповіт

Щоб функція підпризначення спрацювала без юридичних колізій, у тексті заповіту має бути чітко сформульоване волевиявлення. Заповідач може вказати не лише конкретну особу, а й чіткі умови, за яких право спадкування переходить від першого кандидата до другого.

Нотаріус під час посвідчення документа допомагає правильно сформулювати ці застереження, щоб у майбутньому запобігти судовим спорам між родичами.

Внесення до заповіту запасного спадкоємця — дієвий спосіб захистити власні розпорядження від затримок чи оскаржень у разі форс-мажорів. Втім, користуючись цим інструментом, варто чітко розуміти межі його дії та юридичні нюанси переходу прав, аби підготовлений «план Б» спрацював саме так, як замислював заповідач.

Читають зараз: 

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні