Ключові тези:
- Синьо-жовте поєднання поступово утвердилося як українська національна символіка задовго до появи незалежної України.
- У різні періоди точилися суперечки про порядок кольорів, а після відновлення незалежності розглядали навіть варіант із малиновим.
- У радянські часи український прапор переслідували, а стяг, який зустрів 24 лютого 2022 року на головному флагштоці України, нині зберігається в музеї.
Для сучасних українців синьо-жовтий прапор здається незмінним символом держави. Проте його історія значно складніша, ніж звична асоціація синього неба та золотого поля.
РБК-Україна поговорив з істориком, фахівцем із геральдики та вексилології Юрієм Савчуком про походження української символіки. Він звернув увагу на кілька фактів, які допомагають краще зрозуміти історію прапора.
Раніше ми розповідали, що СБУ закликала проявляти особливу пильність протягом двох днів.
Звідки взялися синій і золотий кольори?
У добу Київської держави стяги передусім виконували військову функцію. За прапором воїни визначали місце князя та командування. Тому на тогочасних зображеннях часто переважає червоний колір.
Згодом ситуація змінилася. У XVI–XVIII століттях українські гетьмани використовували герб із козаком із мушкетом. За часів гетьмана Кирила Розумовського виготовлення полкових і сотенних прапорів почали централізовано фінансувати.
На більшості таких стягів поступово закріпилося зображення золотого козака з мушкетом на синьому тлі. Так синій і золотий кольори стали помітною частиною традиції українського війська.
У 1848 році, під час революційної хвилі, відомої як «Весна народів», синьо-золоте поєднання активно використовували українці Галичини. Там давню традицію підтримував герб із золотим левом на синьому тлі.
У Наддніпрянській Україні синій і жовтий стали масово використовувати як ознаку українського національного життя на початку XX століття. Саме тоді з’явилося й “народне” пояснення кольорів – про синє небо та золоте колосся.
Чому сперечалися, яка смуга має бути зверху?
Дискусія про жовто-синій та синьо-жовтий прапори виникла не випадково. Один із аргументів прихильників жовтої смуги зверху спирався на правила геральдики.
Згідно з цією логікою, колір гербової фігури мав розташовуватися у верхній частині прапора. В українській традиції гербовими фігурами були, зокрема, золотий тризуб, козак із мушкетом і золотий лев.
Тому теоретично прапор могли б розділити жовтим кольором зверху та синім унизу. Однак історична практика й документи періоду Української Народної Республіки та Української Держави підтверджують перевагу синьо-жовтого поєднання. Хоча окремі жовто-сині стяги справді існували.
Український прапор у СРСР переслідували
За радянських часів синьо-жовту символіку забороняли. Український прапор і герб сприймали як небезпечні символи, здатні об’єднати людей навколо національної ідентичності.
Переслідування стосувалося не лише офіційних символів. Українську ідентичність могли демонструвати навіть через кольори одягу. Зокрема, на Буковині жінки носили запаски з національними кольорами.
Цікаво також що прапор УРСР спочатку був червоним. У 1949 році до нього додали синю смугу. У тодішніх документах цей колір пов’язували, зокрема, із Чорним морем та прапорами визвольної боротьби часів Богдана Хмельницького.
Яким міг бути прапор незалежної України?
Після відновлення незалежності синьо-жовтий варіант не був єдиною ідеєю. Серед альтернатив розглядався прапор із додаванням малинового кольору, що мав козацьке походження.
Малиновий прапор асоціювався з козацькою традицією. Цей колір згадувався й у пісенній традиції січових стрільців.
У підсумку Україна зберегла синьо-жовту кольорову гаму. 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила ці кольори як офіційні кольори Державного прапора України.
А День Державного прапора, 23 серпня, почали відзначати з 2004 року.
Нагадаємо також, що повномасштабна війна відкрила нову сторінку в історії прапора. Так, прапор, що майорів на головному флагштоку біля пам’ятника «Батьківщина-Мати» 24 лютого 2022 року, провисів там до 5 березня.
Після цього його зняли та передали до музею. Тепер цей прапор зберігається як свідчення перших днів війни з Росією.
Читайте також:
