Газ у сховищах є, але батареї холодні: головна загроза зимою 2026 року

Ключові тези:

• Україна може накопичити до 15 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону.
• Найбільші ризики — нестача коштів на імпорт і нові удари РФ по газовидобувній та тепловій інфраструктурі.
• Для закупівлі необхідних обсягів газу країні знадобиться до 4 млрд доларів.

Україна активно заповнює підземні сховища газу. Нинішні темпи дозволяють виконати урядовий план до початку опалювального сезону.  

Розповідаємо, що може його зірвати, з посиланням на матеріал видання Delo.ua.

Раніше ми пояснювали, у чому полягає різниця між технічним обслуговуванням газових мереж у будинку та в квартирі.

Які сценарії підготовки до опалювального сезону 2026/27 розглядають експерти?

Експерти розглядають два основні сценарії. За мінімальним прогнозом у сховищах буде 13,1–13,2 млрд кубометрів газу. Базовий сценарій передбачає накопичення 14,6 млрд кубометрів.

Частина аналітиків оцінює перспективи більш оптимістично. На їхню думку, без різкого збільшення імпорту Україна може підійти до зими із запасами майже 15 млрд кубометрів.

Втім, сам по собі високий рівень запасів не гарантує безперебійного проходження опалювального сезону.

Що сьогодні найбільше загрожує опалювальному сезону?

Фахівці наголошують, що головні виклики пов’язані не з кількістю газу, а з  фінансовими можливостями країни та безпековою ситуацією.

Серед ключових ризиків вони називають дефіцит коштів для закупівлі додаткового імпортного палива, можливі нові удари Росії по газовидобувних об’єктах і проблеми в роботі підприємств теплогенерації.

Масовані атаки можуть скоротити український видобуток. У такому разі доведеться ще більше закуповувати газ за кордоном.

Імпорт газу – фінансовий виклик для України

Експерти зазначають, що європейський ринок здатний забезпечити Україну необхідними обсягами палива. Найскладніше питання — його вартість.

За оцінками фахівців, закупівля 2 млрд кубометрів газу обійдеться приблизно в 1 млрд доларів. Загальна потреба у фінансуванні до наступної зими може досягти 3–4 млрд доларів.

Саме тому “Нафтогаз” залучає кредити міжнародних банків, веде переговори щодо грантової підтримки та одночасно працює над реструктуризацією старих боргових зобов’язань.

Старі борги тиснуть на “Нафтогаз”

Значний фінансовий тиск створює система спеціальних обов’язків, за якою компанія продає газ населенню та підприємствам теплокомуненерго за цінами нижчими від ринкових. Компенсувати різницю має держава, однак бюджетних коштів часто не вистачає.

Через це борги накопичуються. Так, теплокомуненерго заборгували “Нафтогазу” вже понад 122 млрд гривень. Ще близько 36 млрд гривень підприємствам теплопостачання «залишається» заборгованим населенням.

У результаті компанія фінансує підготовку до зими й водночас покриває наслідки багаторічних боргів.

Україна розширює географію закупівель газу

Щоб не залежати лише від європейських постачальників, Україна диверсифікує імпорт.

Через польську компанію ORLEN вже закуповують американський скраплений природний газ. До кінця 2026 року планують імпортувати близько 1 млрд кубометрів такого ресурсу.

Чи можуть російські атаки погіршити ситуацію?

Попри постійне відновлення пошкоджених об’єктів, Росія завдає удари по газовидобувній інфраструктурі, насамперед у Харківській та Полтавській областях.

Поки ці атаки не зірвали підготовку до опалювального сезону. Водночас експерти попереджають: системні масштабні удари можуть швидко змінити ситуацію на гірше.

Окрему небезпеку становлять атаки на теплову інфраструктуру. Навіть достатні запаси газу не гарантують стабільного опалення, якщо будуть пошкоджені котельні, теплоелектростанції або інші об’єкти теплопостачання.

Нагадаємо, що українські газопостачальні компанії визначилися з цінами на газ для населення на серпень. 

Для більшості споживачів вартість блакитного палива не зміниться, хоча на ринку й надалі діятимуть як фіксовані, так і змінні тарифні пропозиції.

Читайте також:

• Водоканали готують нові розрахунки: якими будуть тарифи на воду з 20 серпня
• Українцям дозволили не платити за комуналку: хто може законно скасувати частину платежів