Уже не лякають, а конфіскують житло: за яку суму боргу за комуналку можна втратити квартиру

Ключові тези:

• Продаж єдиного житла через борги за комунальні послуги можливий лише за визначених законом умов.
• Конфіскація квартири розглядається як крайній захід після стягнення коштів та іншого майна боржника.
• Юристи радять не чекати судового рішення, а домовлятися про реструктуризацію боргу та контролювати судові провадження.

Українське законодавство не дозволяє автоматично вилучати єдину квартиру через невелику заборгованість. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», продаж єдиного житла та земельної ділянки під ним допускається, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат.

Станом на сьогодні цей поріг становить понад 432 тисячі гривень.

Однак навіть за такої суми квартира не стає першим об’єктом стягнення. Спочатку державний або приватний виконавець накладає арешт на банківські рахунки, списує кошти, за потреби арештовує автомобіль чи інше майно. Лише якщо цього недостатньо для погашення заборгованості, справа доходить до нерухомості.

Окремо закон встановлює строк позовної давності: у судовому порядку постачальники житлово-комунальних послуг мають право стягувати борги лише за останні три роки.

Раніше ми розповідали, за що власникам лічильників на воду доведеться доплачувати.

Чому накопичуються великі комунальні борги?

Попри те, що в Україні діє урядовий мораторій, який заморозив тарифи на газ, опалення та гарячу воду, боргові ями збільшуються через низку критичних факторів: 

1. Відсутність індивідуальних лічильників: Споживачі без приладів обліку газу чи води змушені платити за загальнобудинковими нормативами. Ці нормативи часто є суттєво завищеними та не відображають реального споживання. Крім того, на таких власників можуть «списувати» загальнобудинкові втрати ресурсів (наприклад, витоки у підвалах).
2. Падіння реальних доходів: Навіть за умов стабільних тарифів, фінансове становище багатьох родин погіршилося через втрату роботи, бізнесу або працездатності внаслідок війни, що робить навіть незмінні суми в платіжках непідйомними.
3. Фактор війни та ВПО: Багато громадян змушені орендувати житло в безпечних регіонах, одночасно отримуючи рахунки за свої залишене чи порожнє помешкання.
4. Юридична безграмотність під час евакуації: Якщо власники виїхали за кордон або в інше місто, за замовчуванням рахунки все одно виставляються за загальнобудинкові потреби (опалення, ліфти, послуги ЖБК/ОСББ). Без надання офіційної довідки постачальнику про відсутність мешканців, борг нараховується автоматично щомісяця.

Як уникнути боргової пастки?

Юристи радять не залишати без уваги навіть невелику заборгованість. Адже з часом до основної суми додаються пеня, інфляційні втрати, судовий збір та 10% виконавчого збору, через що борг стрімко зростає.

Якщо виплатити всю суму одразу складно, варто звернутися до постачальника послуг і укласти договір реструктуризації. Такий механізм дає змогу поступово погасити борг і знижує ризик судового стягнення.

У цьому контексті рекомендується регулярно перевіряти інформацію про судові справи, адже судовий наказ про стягнення заборгованості можна оскаржити протягом 15 днів після його отримання. 

Українцям, які тривалий час не проживають у своїй квартирі, юристи радять своєчасно повідомляти про це ЖБК або ОСББ та надавати підтвердні документи, зокрема довідку внутрішньо переміщеної особи або документи про проживання за кордоном. Це допомагає уникнути необґрунтованого нарахування окремих комунальних платежів.

Читайте також:

• Ні — зайвим витратам: коли за комуналку можна вимагати перерахунок, а не оплачувати
• Візити газовиків раз на пів року: які перевірки чекають на українців у власних оселях