Українців примусово повертатимуть з-за кордону: кого це стосується

Ключові тези:

• Екстрадиція не загрожує звичайним емігрантам чи біженцям, а виключно фігурантам кримінальних проваджень.
• Механізм примусового повернення застосовується до підозрюваних/обвинувачених із судовим рішенням про арешт та осіб із чинним вироком суду.
• Процедуру міжнародного розшуку та видачі координує Міністерство юстиції України спільно з іноземними колегами.
• У разі офіційної відмови іноземної держави в екстрадиції Україна може передати кримінальне переслідування за кордон, щоб втікача судили за місцевими законами.

Також цікаво: Що не так на кордоні з Польщею: чому українцям відмовляють у в’їзді

Хто саме перебуває під загрозою примусового повернення

Дніпровське міжрегіональне управління Мін’юсту роз’яснює, що міжнародний юридичний механізм запускається лише щодо осіб, які мають офіційний процесуальний статус у кримінальних справах. За останніми офіційними даними, за рік до України таким чином було повернуто 75 осіб. Під дію закону підпадають:

1. Обвинувачені та підозрювані — особи, які виїхали з України під час досудового розслідування або судового процесу, і щодо яких суд ухвалив рішення про тримання під вартою.
2. Засуджені втікачі — громадяни, щодо яких уже винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, але вони встигли перетнути кордон до початку реального відбування покарання.

Чому виїзд за кордон не рятує від відповідальності

Процес екстрадиції — це чітко регламентована взаємодія між українською судовою системою та іноземними силовиками. Щойно місцеперебування розшукуваного встановлюють, суд, який веде справу, оперативно формує детальний пакет документів. До нього обов’язково додаються докази винуватості, офіційна кваліфікація злочину, ухвала про арешт або вирок, а також довідки про те, що строки давності притягнення до відповідальності ще не минули. Усі матеріали завіряються суддею, скріплюються гербовою печаткою та передаються на офіційний переклад мовою країни, де переховується особа.

Як це працюватиме

Центральним координатором усього процесу виступає Міністерство юстиції України. Отримавши належним чином оформлені матеріали від регіональної прокуратури, відомство зобов’язане протягом 5 днів направити офіційний запит про видачу особи до уповноваженого органу іноземної держави. Якщо закордонні партнери погоджують запит, запускається процедура етапування. Безпосереднім прийомом та конвоюванням втікача на територію України займаються Державна кримінально-виконавча служба, Національна гвардія та Національна поліція.

Що відбувається у разі відмови у видачі

Якщо іноземний суд з певних причин (наприклад, через особливості національного законодавства чи загрози правам людини) відхиляє запит на екстрадицію, це не означає закриття справи. В такому випадку українська держава має право задіяти альтернативні інструменти міжнародного права. Україна може офіційно передати матеріали кримінального провадження країні перебування втікача, щоб місцеві органи правосуддя провели розслідування та судили особу за своїми законами.

Перетин кордону не рятує від кримінальної відповідальності. Хоча цей процес є тривалим і вимагає бездоганного дотримання міжнародного законодавства, українські правоохоронні органи спільно з іноземними колегами продовжують повертати втікачів додому.

Читати зараз:

• Що насправді заважає Путіну зупинити війну: Зеленський озвучив неочікувану причину
• Удари по Москві – відплата за обстріли України: Зеленський розкрив деталі атаки по столиці РФ