Ключові тези:
- Генетик назвав міфом твердження про існування єдиного «генетичного коду» українців або особливої «кровної дружби» між українцями та росіянами.
- Українці та росіяни мають як спільні, так і відмінні генетичні особливості, але це не свідчить про існування «єдиного народу».
- Національна ідентичність формується через культуру, виховання, освіту та цінності, а не лише через походження.
Раніше ми розповідали, які пільги та виплати можуть отримати люди з інвалідністю III групи у 2026 році.
Що таке «генетичний код» у контексті народів
За словами доктора медичних наук, патофізіолога і генетика Віктора Досенка, твердження про нібито єдиний «генетичний код» українців або особливу «кровну дружбу» між українцями та росіянами не мають наукового підґрунтя, пише ТСН. У науковому сенсі йдеться не про окремий код для певної нації, а про поширеність різних гаплогруп у популяції.
Гаплогрупи – це групи людей, які мають спільного предка та певні однакові мутації в ДНК. Саме їхнє співвідношення в різних народів може відрізнятися, але це не означає існування окремого «коду» нації.
Чи відрізняються українці та росіяни генетично
Експерт визнає, що між популяціями є певні відмінності, однак вони не є абсолютними.
«Відрізняємося, але дуже багато спільних гаплогруп. У нас, звісно, менша присутність угро-фінської гаплогрупи, а у них більше», – говорить експерт.
Водночас Досенко наголосив, що серед українців також трапляються люди з тими самими гаплогрупами, які поширені в Росії, а серед росіян – носії гаплогруп, характерних для українців.
Чому націю не можна визначити лише за ДНК
На думку генетика, поняття нації значно ширше за генетичне походження. Воно формується через:
- світогляд,
- освіту,
- виховання,
- культуру та цінності.
Саме тому етнічне походження не гарантує спільної політичної чи моральної позиції. Досенко зазначив, що існують етнічні українці, які підтримують російський режим і війну проти України. Тому, на його думку, говорити про «дружбу народів по крові» некоректно. Генетика може показувати певну спорідненість популяцій, але не визначає політичну, культурну чи моральну приналежність людини.
Читайте також:
