Замість 11 тисяч – 4500 гривень на людину: чому економісти вже критикують реформу соцвиплат

Ключові тези:

• Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про базову соціальну допомогу для малозабезпечених сімей.
• Економіст Олег Пендзин вважає закладені в документі суми занадто низькими порівняно з фактичним прожитковим мінімумом.
• Експерт також звернув увагу на відсутність чітких роз’яснень щодо джерел фінансування нових виплат.

Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про впровадження базової соціальної допомоги. Ініціатива передбачає створення єдиного механізму підтримки сімей, чиї доходи не досягають визначеного державою рівня.

Як пояснив у коментарі УНІАН економіст Олег Пендзин, ключовий принцип реформи полягає у встановленні так званого базового доходу для кожного домогосподарства. Після його розрахунку держава порівнюватиме цей показник із фактичними доходами родини. Якщо заробітки будуть нижчими за встановлений рівень, різницю компенсують.

За словами експерта, фактично йдеться про механізм доплати до гарантованого мінімального рівня доходу. Розмір підтримки залежатиме від складу сім’ї та кількості її членів.

Раніше ми розповідали, що Кабмін обіцяє зарплати до 44 тисяч гривень.

Чому економісти критикують закон про БСД?

У нинішній редакції документа для розрахунку базового доходу пропонується використовувати показник у 4,5 тисячі гривень на місяць для першого члена сім’ї, дітей до 18 років, а також осіб з інвалідністю І та ІІ груп.

Для кожного наступного дорослого члена родини передбачено 70% від базової суми, тобто приблизно 3 150 гривень. Ці показники у сумі формують умовний гарантований дохід сім’ї, який потім мають порівнювати з реальними доходами домогосподарства.

Якщо фактичні надходження виявилися нижчими за розрахований рівень, держава компенсуватиме різницю.

4500 гривень – не вирішують проблему

Олег Пендзин наголошує, що остаточна редакція документа ще не сформована, тому до другого читання його положення можуть суттєво змінитися. Водночас уже зараз виникають питання як до розміру допомоги, так і до джерел її фінансування.

Найбільше занепокоєння викликає сума у 4,5 тисячі гривень на одну людину. На думку Пендзина, вона не відповідає реальним витратам українців і навіть суперечить розрахункам самого Мінсоцполітики.

Економіст звернув увагу, що міністерство щомісяця визначає фактичний прожитковий мінімум на основі актуальних цін на продукти харчування, непродовольчі товари та послуги.

Згідно розрахунками, фактичний прожитковий мінімум для непрацездатної особи у 2026 році перевищує 8 тисяч гривень на місяць. 

Для працездатної людини цей показник, з урахуванням податків, сягає близько 11 тисяч гривень.

Саме тому запропоновані 4,5 тисячі гривень викликають у фахівця серйозні сумніви. Пендзин наголосив, що за нинішнього рівня цін така сума не забезпечує базових потреб людини. 

На його переконання, закладений у законопроєкті показник суттєво занижений і не відповідає реальній вартості життя в країні.

Експерт також зазначив, що хотів би побачити більш детальну позицію Міністерства соціальної політики щодо фінансового ресурсу, який забезпечуватиме новий вид соціальних виплат.

Нагадаємо, що паралельно з цим в Україні триває жорсткий аудит та верифікація вже чинних соціальних зобов’язань, зокрема виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та субсидій, з метою оптимізації бюджетних витрат. 

Експерти пов’язують такі кроки із дефіцитом державного бюджету та вимогами міжнародних партнерів, зокрема МВФ, щодо підвищення ефективності використання фінансової допомоги. 

Читайте також:

• Виплати переселенцям нараховуватимуть по-новому: уряд ухвалив рішення, що все змінює
• Мігранти вплинуть на пенсії українців: що зміниться (відео)