Брудні гроші: що насправді живе на купюрах та яка ймовірність зараження

Ключові тези:

• Дослідження виявило на грошах віруси застуди, норовірус, сальмонелу та навіть сліди наркотичних речовин.
• Імовірність заразитися навіть дуже контагіозними хворобами (як-от COVID-19) через випадковий контакт із готівкою є надзвичайно низькою.
• Експерти категорично не рекомендують мити монети чи прати купюри, оскільки це знищує їхні захисні елементи та колекційну цінність.
• Замість дезінфекції банкнот лікарі радять зосередитися на базовій гігієні рук та частіше обирати безготівковий розрахунок.

Також цікаво: Чому не можна викидати чек після зняття грошей у банкоматі

Що насправді живе на грошах

Фахівчиня з інфекційних хвороб Круті Ягнік для видання Cleveland Clinic пояснила, які мікроби живуть на грошах та чим можна заразитися. За даними дослідження, на грошах містяться віруси застуди, поліомієліту, норовірус, бактерії сальмонели та навіть сліди наркотичних речовин. Гроші накопичують мікроорганізми так само, як і будь-які інші поверхні повсякденного вжитку, але реальної загрози для здоров’я вони майже не становлять.

Чому на грошах багато бактерій

Готівка та пластикові картки належать до поверхонь, яких люди торкаються найчастіше. Через це вони акумулюють мікроби нарівні з дверними ручками, смартфонами чи ключами від автомобіля.

За словами інфекціоністки, на грошах дійсно можна знайти сліди фекалій та багато інших неприємних речей. Вони стають ідеальним середовищем для мікроорганізмів оскільки :

1. Перебувають в обігу роками та проходять через тисячі рук.
2. Їх активно використовують у місцях підвищеного скупчення людей (ресторани, медзаклади, концерти).
3. Паперові купюри мають дрібні щілини та нерівності, де мікроби легко затримуються.

Чи можна підхопити інфекцію через готівку

Попри велику кількість бактерій на поверхні грошей, реальний ризик захворіти через дотик до них прямує до нуля. Більшість вірусів і грибків не здатні ефективно передаватися через такий випадковий контакт.

Цікавий факт. Дослідження 2022 року змоделювало ситуацію, коли людина з COVID-19 кашляла на банкноту, яку потім передавали іншому учаснику експерименту. Розрахунки показали, що за такого сценарію інфікування через готівку відбувалося б рідше, ніж один раз на 107 років. Для професійних касирів ризик дещо вищий, але й він становить менше одного випадку за 21 місяць безперервної роботи.

Чому не варто прати банкноти або мити монети

Фахівці зазначають, що намагання власноруч продезінфікувати гроші принесе більше шкоди, ніж користі. Водні процедури чи хімічна обробка призводять до:

• Пошкодження структури паперу або металу;
• Втрати елементів захисту (спеціальних фарб, голограм);
• Появи підозр у справжності купюри під час розрахунку;
• Зниження нумізматичної вартості рідкісних монет.

Якщо ж купюра зазнала значного фізичного чи хімічного забруднення, її радять не прати, а просто обміняти у будь-якому відділенні банку.

Як захиститися від мікробів на грошах: поради лікарів

Щоб убезпечити себе від мікроорганізмів, Круті Ягнік та інші профільні експерти рекомендують не піддаватися паніці, а дотримуватися елементарних правил щоденної гігієни:

• Максимально переходити на безготівкові розрахунки гаджетами або картками;
• Періодично протирати банківський пластик дезінфікуючими серветками;
• Не торкатися брудними руками обличчя, очей та рота;
• Ретельно мити руки з милом щонайменше 20 секунд після відвідування магазинів;
• Використовувати спиртові антисептики, якщо доступу до води немає.

Інфекціоністка резюмує: людина радше захворіє від стресу та переживань через прочитане про бактерії, ніж від реального контакту з грошима. Якщо ж тривога через мікроби стає нав’язливою, варто обговорити ці страхи зі своїм лікарем.

Читати також:

• Пенсійний фонд роз’яснив, що насправді сталося з допомогою 1500 гривень та що буде далі
• Чи можна повернути гроші за комуналку, якщо ви переплатили