Демобілізація через 2 роки та цифрові повістки: в Раді хочуть змінити правила служби

Ключові тези:

• У Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів, які пропонують змінити систему мобілізації та роботи ТЦК.
• Ініціативи передбачають електронні повістки, нові правила бронювання, ротації та демобілізації.
• У профільному комітеті парламенту вже заявили, що шансів на ухвалення цих документів наразі майже немає.

В Україні пропонують масштабно переформатувати систему мобілізації — від цифрових повісток і онлайн-кабінетів до нових правил демобілізації та виплат військовим. Частина депутатів також хоче змінити підхід до роботи ТЦК, перетворивши їх із каральних структур на сервісні центри.

Раніше ми розповідали, що петиція проти нового Цивільного кодексу набрала 25 тисяч підписів за день.

Що передбачає законопроєкт про електронні повістки?

Законопроєкт №15236 пропонує перевести взаємодію між ТЦК та військовозобов’язаними у цифровий формат. Основним інструментом має стати електронний кабінет, де люди зможуть перевіряти власний статус, наявність відстрочки, придатність до служби та перебування у резерві.

Документ також передбачає надсилання повісток в електронному вигляді з обов’язковою фіксацією кожної дії у системі.

Серед інших змін:

• обов’язкова відеофіксація дій працівників ТЦК під час спілкування з громадянами;
• створення незалежного органу для розгляду скарг;
• розмежування функцій всередині ТЦК між різними підрозділами.

Автори ініціативи заявляють, що це має зменшити корупційні ризики та змінити сам підхід до роботи військкоматів.

Як хочуть змінити правила бронювання?

Законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь в обороні» пропонує відмовитися від чинної моделі повного звільнення від мобілізаційних обов’язків.

Замість цього пропонують три варіанти участі в обороні:

• робота на критично важливих підприємствах;
• служба у резерві без відриву від роботи;
• «економічне бронювання» через регулярні внески на потреби армії.

Автори документа також хочуть закріпити правила бронювання безпосередньо у законі, а не через постанови уряду.

Окремо пропонують скасувати фактично безстрокове бронювання. Відстрочку доведеться регулярно підтверджувати.

Навіщо потрібні відкриті реєстри

Ще один законопроєкт — «Про прозору систему призову та мобілізаційної черговості» — передбачає запуск Єдиного реєстру мобілізаційних потреб.

У ньому громадяни зможуть перевіряти:

• черговість призову;
• вимоги щодо віку, здоров’я та спеціальності;
• чинні обмеження для мобілізації.

Автори ініціативи стверджують, що це дозволить зробити систему більш прогнозованою та прибрати випадковий підхід до призову.

Як пропонують змінити порядок стягнення військового збору?

Парламент уже підтримав у першому читанні законопроект № 15167, який змінює порядок використання військового збору.

З 1 січня 2027 року ці кошти планується спрямовувати до спеціального фонду виключно для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.

Очікується, що таким чином щороку вдасться накопичити близько 200 млрд грн. 

До 2027 року військовий збір, як і раніше, надходитиме до загального фонду бюджету для закупівлі озброєння та боєприпасів.

Нові правила виплат військовослужбовцям

Законопроєкт №15245 передбачає встановлення гарантованого мінімального рівня виплат військовим — не менше 150% середньої зарплати в Україні за попередній квартал.

Перерахунок виплат хочуть проводити автоматично кожні три місяці.

Фінансування планують забезпечувати за рахунок:

• резервного фонду бюджету;
• скорочення неефективних держвидатків;
• міжнародної допомоги та грантів.

Як можуть змінитися правила ротації та демобілізації?

Законопроєкти №15242 та №15233 пропонують встановити чіткі часові межі для служби та відпочинку військових.

Один із документів передбачає, що безперервне перебування у зоні бойових дій не повинно перевищувати 90 днів. Після цього військових мають відправляти на відновлення до місць постійної дислокації.

Наступне повернення «на нуль» пропонують дозволяти не раніше ніж через 180 календарних днів.

Інший законопроєкт пропонує надати право на демобілізацію після 24 місяців безперервної служби. Але скористатися ним зможуть лише ті військові, які щонайменше три місяці брали безпосередню участь у бойових діях.

Чи мають ці законопроєкти шанси на ухвалення?

У профільному комітеті Верховної Ради до цих ініціатив ставляться скептично.

Член парламентського комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі РБК-Україна заявив, що ці документи не пов’язані з напрацюваннями Міноборони і наразі шансів на розгляд цих законопроєктів у сесійній залі практично немає.

Нагадаємо, що військовослужбовці та працівники силових структур в Україні можуть претендувати на довічну пенсію за вислугу років за визначених умов служби та стажу. 

Вони залежать від стажу служби, віку та категорії звільнення. Максимальна пенсія може сягати до 70% грошового забезпечення, а для окремих категорій — до 100%.

Читайте також:

• Новий Цивільний кодекс змінює правила гри: які ризики для суспільства бачать юристи
• Уряд запускає програму з працевлаштування українців 50+: що відомо