Серце дає сигнали: при яких симптомах призначають холтерівське обстеження

Этот материал также доступен на русском языке

Холтер серця
Проблеми із серцем не завжди проявляються під час візиту до лікаря. Часто вони виникають у звичних умовах — під час руху, стресу або навіть сну. Саме тому стандартної ЕКГ іноді недостатньо. У таких випадках лікарі рекомендують холтерівське моніторування. Детальніше - у нашій публікації.

Ключові тези:

  • Холтерівське моніторування фіксує роботу серця протягом 24–72 годин і допомагає виявити порушення, які не видно на звичайній ЕКГ.
  • Ведення щоденника під час обстеження дозволяє встановити зв’язок між симптомами, навантаженням і роботою серця.

Саме таким обстеженням є холтерівське моніторування — добовий запис роботи серця. На відміну від звичайної електрокардіограми (ЕКГ), яка триває лише кілька хвилин у кабінеті лікаря, воно дає змогу спостерігати за серцем упродовж дня (а за необхідності двох або навіть трьох діб) — у звичних умовах життя.

Вам буде цікаво:  Які послуги можна отримати у сімейного лікаря безкоштовно: повний перелік

Річ у тім, що порушення серцевого ритму часто виникають не в спокої, а під час фізичного навантаження, емоційного напруження або втоми. Тому під час короткого обстеження їх не завжди вдається виявити.

Добове обстеження серця допомагає виявити:

  • порушення серцевого ритму (аритмію);
  • порушення провідності;
  • підвищений або знижений тиск;
  • напади стенокардії;
  • ознаки ішемії.

Крім того, воно дає змогу зрозуміти, в яких саме умовах виникають ці порушення.

Як відбувається обстеження? Під час першого візиту лікар прикріплює до грудної клітки пацієнта спеціальні клейкі датчики. Для кращого контакту шкіру попередньо очищають і знежирюють. Невеликий прилад (реєстратор, холтер) закріплюють на поясі або носять на шнурку на шиї.

Далі протягом однієї або кількох діб прилад записує роботу серця, а людина живе звичайним життям. Водночас важливо вести щоденник, у якому варто записувати:

  • фізичну активність (ходьба, підйом сходами);
  • емоційні навантаження;
  • час відпочинку та сну;
  • самопочуття.

Такий щоденник допомагає лікарю зрозуміти, що саме впливає на роботу серця. Іноді можуть порадити виконати певне навантаження, наприклад – ходити протягом 20 хвилин швидким кроком.

Під час наступного візиту лікар знімає датчики, переносить дані в комп’ютер. Туди ж заносять дані зі щоденника. Потім система і лікар опрацьовують їх.

Читайте також:

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні

Перейти на українську версію сайту?