Енергоефективність чи нові витрати: експерт пояснив, чим обернеться новий закон про ІТП

Ключові тези:

• Верховна Рада зобов’язала встановити ІТП у багатоквартирних будинках.
• Вартість обладнання дозволили включати у тариф на тепло.
• Експерти попереджають про ризик зростання платіжок замість економії.

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №14067, який передбачає обов’язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у багатоквартирних будинках. На законодавчому рівні ініціатива позиціонується як крок до підвищення енергоефективності та зменшення споживання тепла.

Втім, голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко заявив, що механізм реалізації реформи може повністю нівелювати її позитивний ефект.

Раніше ми розповідали, чи будуть підвищувати тарифи на світло.

Чому встановлення ІТП в будинках вдарить по гаманцях українців?

За словами експерта, сама ідея ІТП передбачає економію від 20% до 50% споживання теплової енергії. Якщо без лічильника мешканці платять 40–50 грн за квадратний метр, то після встановлення ІТП ця сума може зменшитися до 20–25 грн.

Однак ключова проблема, стверджує Попенко, полягає в тому, що встановлення та обслуговування ІТП доручили теплокомуненерго — монополістам на ринку теплопостачання. Вони ж, своєю чергою, зацікавлені у продажі більшої кількості гігакалорій, а не в їх скороченні.

Попенко навів приклад Києва, де після передачі ІТП на баланс «Київтеплоенерго» частину обладнання перестали належно обслуговувати. У такому разі система може працювати не на економію, а на збільшення споживання.

Ще одне спірне положення — фінансова модель. Закон дозволяє включати витрати на встановлення ІТП до тарифу на тепло. Фактично це означає, що мешканці почнуть платити більше вже зараз, щоб отримати потенційну економію в майбутньому.

Експерт порівняв український підхід із польською моделлю, де встановлення ІТП фінансується за рахунок грантів або кредитів керуючих компаній, а повернення коштів здійснюється виключно з реальної економії. В Україні ж, на його думку, витрати перекладаються на споживачів, що неминуче призведе до зростання тарифного навантаження.

Таким чином, замість очікуваного скорочення платіжок українці ризикують отримати новий фінансовий тиск уже в найближчий опалювальний сезон.

Читайте також:

• Централізованого опалення не буде: ексголова Нафтогазу зробив заяву
• Світла практично не було, а платіжки величезні: чому рахунки у січні зросли