Знести чи модернізувати: у парламенті визначають долю старих будинків

Ключові тези:

• У Верховній Раді схиляються до модернізації застарілого житла замість масового знесення.
• Повне знесення старих будинків розглядають лише як крайній варіант після технічних експертиз.
• В Україні досі немає завершеного законодавчого механізму комплексної реновації житлових кварталів.

У Верховній Раді розглядають питання майбутнього застарілого житлового фонду, значна частина якого побудована ще в 1950–1960-х роках. За оцінками фахівців, зараз в країні налічується близько 10 тисяч таких будівель. При цьому масове знесення старих будинків для будівництва нових не розглядається як основний сценарій.

Про це в коментарі OBOZ.UA заявила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк («Слуга народу»).

Раніше ми розповідали, скільки українців виїхало за кордон і куди.

Що буде з житлом 1950–1960-х років?

За словами народного депутата, українські і європейські експерти сходяться на думці, що тотальне знесення є найдорожчим і нераціональним варіантом. 

Такий підхід потребує значних витрат на:

• демонтаж будівель;
• утилізацію відходів;
• прокладання нових інженерних мереж;
• створення або відновлення соціальної інфраструктури.

Натомість оптимальним рішенням, за словами Шуляк, може стати масштабна реновація житла — але лише там, де це технічно та економічно виправдано. 

У межах такої модернізації можуть проводитися:

• посилення опорних конструкцій;
• заміна зношених комунікацій;
• термомодернізація;
• утеплення фасадів;
• перепланування квартир;
• облаштування сучасних громадських просторів.

Як зазначає нардепка, за умови відповідного технічного стану будівель це дозволить продовжити термін їхньої експлуатації на десятиліття, зменшити витрати мешканців на опалення та уникнути повного відселення кварталів.

Компенсації та крайні випадки

Окремо Шуляк звернула увагу на світову практику фінансових компенсацій для мешканців, які не бажають переїжджати до новобудов. Водночас вона визнала, що для України такі механізми ще потребують чіткого законодавчого врегулювання.

При цьому можливість знесення будинків не виключається у випадках, коли технічне обстеження та енергоаудит підтвердять, що будівля непридатна для проживання, а реновація не дасть належного ефекту.

Нагадаємо, що восени 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №6458 про комплексну реконструкцію кварталів старого житлового фонду, який передбачав і знесення будинків. Однак відтоді до цього документа депутати не поверталися.

Читайте також:

• Допомогу для переселенців подвоїли: хто та на що може розраховувати
• В’їзд до Німеччини за новими правилами: за що українцям доведеться платити у 2026 році