Договір дарування: у яких випадках документ можна анулювати, щоб повернути своє майно

Ключові тези:

• Поняття «анулювання дарчої» в українському законодавстві не існує.
• Розірвати договір дарування можна лише за підстав, визначених Цивільним кодексом.
• Юристи застерігають: дарча не гарантує утримання і не замінює купівлю-продаж.

В Україні договори дарування нерухомості чи іншого цінного майна найчастіше укладають між близькими родичами.  Однак такий крок може мати серйозні правові наслідки.

Розповідаємо, які саме з посиланням на статтю 727 Цивільного кодексу України. 

Раніше ми розповідали, що насправді означає реєстрація і як власнику захистити своє житло.

Як можна розірвати договір дарування?

 Механізм повернення подарованого майна чітко регламентований і не залишає простору для довільного трактування.  Так, чинне законодавство передбачає можливість припинення договору дарування лише в судовому порядку та за наявності визначених законом підстав. 

Дарувальник має право звернутися з позовом, якщо обдарований:

• створює загрозу втрати подарованої речі, яка має для дарувальника особливу немайнову цінність;
• умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я або майна дарувальника чи його близьких родичів;
• недбало користується майном, що має культурну або історичну цінність, і існує ризик його пошкодження чи знищення.

Важлива умова — подароване майно має фактично існувати на момент звернення до суду. 

Якщо суд ухвалює рішення на користь дарувальника, обдарований зобов’язаний повернути майно попередньому власнику. Закон також передбачає, що у разі умисного вбивства дарувальника право вимагати розірвання договору переходить до його спадкоємців.

Чим ризикують українці, підписуючи договір дарування?

Юристи вказують, що однією з найпоширеніших помилок є використання дарчої замість договору довічного утримання.

Багато людей помилково вважають, що після оформлення дарування обдарований автоматично зобов’язаний доглядати за дарувальником або матеріально його підтримувати. 

Насправді, якщо такі умови прямо не прописані в договорі, жодних юридичних обов’язків не виникає.

Окрему небезпеку становить і практика маскування купівлі-продажу під дарування з метою уникнення податків. У таких випадках «продавець» ризикує залишитися без грошей, адже договір дарування не передбачає оплати, а довести в суді реальні наміри сторін надзвичайно складно. Ба більше, подібні дії можуть мати ознаки шахрайства та тягнути за собою юридичну відповідальність.

Читайте також:

• Конфіскація замість радості: які подарунки не пропустять через кордон
• Чи можуть змусити українців платити аліменти своїм батькам – роз’яснення юристки