Ключові тези:
Копчені продукти традиційно популярні в українців, однак мало хто замислюється, як саме їх готують і чим відрізняються ці способи. Гастроентеролог Медичного дому Odrex Павло Андрющенко в коментарі УНІАН пояснив, у чому різниця між гарячим і холодним копченням, а також окреслив ризики для здоров’я.
Раніше ми розповідали, які продукти на різдвяному столі можуть викликати ботулізм.
Копчення — це обробка продуктів димом, що надає специфічного смаку й подовжує їх термін зберігання. Але технології процесу суттєво відрізняються.
За словами лікаря, гаряче копчення відбувається за температури приблизно 60–120 °C. У таких умовах м’ясо або риба фактично проходить повноцінну термічну обробку, тому його можна споживати одразу після приготування.
Мінус такого способу — відносно короткий термін зберігання.
Холодне копчення здійснюється за температури до 30 °C. Процес триває значно довше, продукт не «проварюється», а лише насичується димом і поступово підсушується. Це дозволяє довше його зберігати, однак потребує значно суворішого контролю якості та умов виробництва.
З гастроентерологічного погляду, наголошує Андрющенко, жоден із варіантів не можна вважати корисним або рекомендованим для регулярного вживання.
Водночас гаряче копчення є менш ризикованим у плані інфекційної безпеки, оскільки висока температура знищує більшість бактерій і паразитів. Саме тому продукти холодного копчення частіше становлять потенційну загрозу за порушення технології чи зберігання.
Основна небезпека копченостей пов’язана не з температурою обробки, а з дією диму та складом таких продуктів. Під час копчення можуть утворюватися поліциклічні ароматичні вуглеводні, зокрема бенз(а)пірен, а також використовуються нітрити й значна кількість солі.
Регулярне споживання копчених продуктів може підвищувати ризик серцево-судинних захворювань, онкологічних патологій шлунково-кишкового тракту та провокувати загострення хронічних хвороб.
Лікар радить обмежувати такі продукти людям із виразковою хворобою, ГЕРХ, хронічним панкреатитом, захворюваннями печінки та жовчного міхура, а також дітям і людям з артеріальною гіпертензією.
Ризик харчових отруєнь, за словами фахівця, особливо високий у продуктах холодного копчення, якщо порушені умови зберігання. У таких випадках можливе зараження, зокрема, лістеріями.
Щоб зменшити шкоду, копченості варто сприймати як делікатес, а не елемент щоденного раціону. Для здорової людини умовно безпечними вважаються порції 50–70 грамів не частіше одного разу на 1–2 тижні.
При виборі копчених продуктів у магазині лікар радить уважно читати склад, уникати надлишку нітритів, звертати увагу на рівномірний колір, відсутність слизу та різкого запаху, а також на цілісність упаковки й чітко зазначений термін придатності.
Навіть вакуумно запаковані копченості після відкриття потрібно зберігати в холодильнику та споживати протягом кількох днів.
Читайте також:
17 вересня в більшості регіонів України збережеться стабільна погода. Невеликі дощі вдень очікуються лише в…
17 вересня 2026 року Землю очікує підвищена геомагнітна активність із можливим короткочасним посиленням до рівня…
Українці віком від 40 років можуть безплатно пройти комплексне медичне обстеження за державною програмою «Скринінг…
Виплати становлять від 10 800 до 12 300 гривень на одну особу. Де відкрилася реєстрація…
ВПО зможуть придбати власне житло за допомогою державного ваучера та банківського кредиту.
Лимонна кислота є майже на кожній кухні. Її використовують у консервації, додають до напоїв, солодощів…