Ключові тези
Багато хто зауважує, що з роками дні і роки пролітають все швидше. Дитинство тягнеться нескінченно, а у дорослому віці місяці змінюють один одного майже непомітно. Чому наш внутрішній хронометр змінює хід? На це запитання відповіли нейробіологи, провівши масштабне дослідження, результати якого опубліковані в журналі Communications Biology.
Вчені дійшли висновку: з віком мозок починає сприймати навколишній світ більш узагальнено, згладжуючи деталі та спрощуючи потік інформації. Однак це не незворотний процес – нові враження, емоції та зміни здатні знову «уповільнити» суб’єктивну течію часу.
Дослідники з Кембриджського центру вивчення старіння мозку (Cambridge Centre for Ageing and Neuroscience, Cam-CAN) запросили 577 добровольців віком від 18 до 88 років. Усім учасникам показували восьмихвилинний фрагмент епізоду «Bang! You’re Dead» з культового серіалу Alfred Hitchcock Presents, паралельно проводячи функціональну МРТ (fMRI) для відстеження активності мозку.
Вибір саме хічкоківського відео був не випадковим: відомо, що напружені сцени режисера викликають у глядачів синхронні реакції мозку, що робить їх зручним інструментом для аналізу сприйняття часу та подій.
За допомогою алгоритму Greedy State Boundary Search (GSBS) вчені визначили, як часто переключається мозок між стійкими станами активності.
Результати виявилися наочними:
Іншими словами, молоді люди сприймають час як «дрібніший», а з віком події зливаються в єдиний потік. Саме тому дитячий день здається нескінченним, а дорослий миттєвим.
Цей ефект добре узгоджується з ідеєю, що йде корінням ще до Аристотеля: чим більше подій мозок встигає зафіксувати, тим довше здається період. Якщо змін мало, свідомість «стискає» час.
Нейробіологи пов’язують це так званої нейронної дедиференціацією — зниженням спеціалізації ділянок мозку. У молодих людей різні зони мозку відповідають за певні типи інформації, а у старших межі між функціями розмиваються. Через це події втрачають чіткість, а сприйняття стає менш деталізованим.
Проте не лише нейробіологія впливає на наш внутрішній календар. Польська дослідниця Йоанна Шадура з університету Марії Кюрі-Склодовської зазначає, що людина живе одночасно у двох тимчасових системах:
Так, для п’ятирічної дитини рік — це цілих 20% життя, а для людини в п’ятдесят — лише 2%. Саме тому роки здаються все коротшими з віком.
Хороша новина в тому, що суб’єктивний час можна змінити. Співавтор дослідження, нейробіолог Лінда Геєрлігс з університету Радбауд (Нідерланди), наголошує: новизна та емоції «розтягують» сприйняття часу.
Подорожі, навчання, освоєння нового хобі, щире спілкування — це змушує мозок частіше перемикатися між станами активності і фіксувати більше подій. В результаті дні здаються насиченішими і довшими, навіть якщо по годинах минуло небагато.
Якщо коротко: час «прискорюється» не сам собою — це ми перестаємо помічати, скільки всього відбувається довкола. Варто повернути життя новизні та увазі, і годинник знову піде повільніше.
Читайте також:
На заході та в гірських районах можливі пориви вітру та локальні опади - будьте обережні…
Хочете зберегти врожай помідорів, які не встигли почервоніти? Дізнайтеся, як замаринувати зелені помідори - просто,…
Чи будуть геомагнітні хвилювання цього дня? Чи не повториться Хеллоуїнський шторм?
Чорна п’ятниця — свято для всіх любителів вигідного шопінгу. Щороку мільйони покупців у всьому світі…
У його книгах оживають русалки, відьми та чорні коти, а поряд — солдати, окупанти та…
Мільйони за кордоном і невідомо скільки в окупації. Фахівець назвала актуальні демографічні цифри на кінець…