Шахраї оформлюють кредити від чужого імені: як уберегти свої дані й не стати жертвою

Ключові тези:

• Кількість витоків персональних даних в Україні зростає, а зловмисники використовують отриману інформацію для шахрайства, шантажу чи оформлення кредитів від чужого імені.
• Обробка персональних даних дозволена лише на законних підставах — за згодою особи або в інтересах держави, правосуддя чи національної безпеки; за незаконне поширення передбачена адміністративна й кримінальна відповідальність.
• Захист особистих відомостей залежить від самої людини — варто уникати сумнівних онлайн-форм і дзвінків, використовувати складні паролі, не надавати зайві дані та стежити за налаштуваннями приватності.

Раніше ми розповідали, чому банки масово блокують картки українців.

В Україні зростає кількість випадків витоку персональних даних. Зловмисники використовують отриману інформацію для шахрайства, оформлення кредитів чи навіть шантажу. Як українцям захистити свої особисті відомості та хто має право їх збирати, розповів юрист Андрій Спектор, пише РБК-Україна.

Яку інформацію можуть збирати і хто має на це право

Паспортні дані, адреси, номери телефонів, відомості про майно — усе це можуть збирають державні установи, банки, роботодавці та приватні компанії. Однак, за словами юриста, поширення цих даних без контролю може мати серйозні наслідки для безпеки людини.

«Обробка персональних даних дозволена лише на законних підставах — за згодою людини або в інтересах держави, правосуддя чи національної безпеки”, — пояснює Андрій Спектор.

Контроль за дотриманням правил здійснюють Уповноважений Верховної Ради з прав людини та суди.

Які ризики несе розголошення персональних даних

Поширення особистої інформації — це не просто порушення приватності, а загроза фінансовій, психологічній і навіть фізичній безпеці. Злочинцям достатньо кількох фрагментів — наприклад, дати народження чи номера банківської картки, — щоб оформити кредит або скористатися чужою особистістю для шахрайства.

Крім фінансових махінацій, дані можуть використовуватися для шантажу, тиску або репутаційних атак — через публікацію приватних фото чи відомостей про стан здоров’я.

Що говорить закон

Стаття 32 Конституції України забороняє збір і поширення конфіденційної інформації без згоди особи, крім випадків, прямо визначених законом. За незаконне використання чи розповсюдження персональних даних передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність. У найсерйозніших випадках порушникам загрожує навіть обмеження волі згідно зі статтею 182 Кримінального кодексу України.

Коли варто відмовитися надавати свої дані

Експерт радить бути особливо обережними, якщо:

• надходять дзвінки з проханням назвати банківські реквізити;
• мобільні додатки вимагають надмірних дозволів;
• вам пропонують «акції» чи бонуси в обмін на персональну інформацію;
• текст згоди на обробку даних сформульований нечітко або надто загально.

Ознаками витоку персональних даних можуть бути:

• підозрілі фінансові операції або оформлені кредити,
• повідомлення про злам акаунтів чи сервісів,
• незвичні спроби входу до ваших облікових записів.

У таких випадках необхідно негайно змінити паролі, перевірити рахунки й повідомити про інцидент банк або відповідні органи.

Як убезпечити себе

Юрист радить дотримуватися кількох простих правил інформаційної гігієни:

• не розголошуйте особисті дані без нагальної потреби;
• не переходьте за сумнівними посиланнями;
• використовуйте складні, різні паролі для кожного сервісу;
• регулярно перевіряйте налаштування приватності на телефонах і комп’ютерах;
• знищуйте старі документи, які містять особисту інформацію.

Читайте також:

• Ваш рахунок арештовано? Мін’юст пояснив, як повернути доступ до грошей
• Що таке апостиль і коли його вимагають: поради юристів для громадян України