Ключові тези:
- 23 серпня українці відзначають День державного прапора, але поруч із синьо-жовтим часто майорить червоний-чорний стяг.
- Походження червоно-чорного прапора пов’язане з організацією «Пласт» та пластунською піснею Тараса Крушельницького.
- Символіка кольорів: червоне – любов і кров, чорне – земля та страждання.
- У 1941 році ОУН офіційно затвердила червоно-чорний прапор як символ боротьби за незалежність.
- Сьогодні під синьо-жовтим і червоно-чорним стягами воюють українські захисники, відстоюючи незалежність від російської агресії.
Софія Безверха веде блог у соцмережах, де пропагує все українське. Вона виросла в Кременчуці. Каже, що навіть жовто-блакитний прапор на її маленькій батьківщині вважався ознакою високого ступеня націоналізму. А про червоно-чорний навіть і не йшлося. Історія цього стяга має безпосередній стосунок до організації «Пласт».
Пластунська пісня і трагедія її автора
– Ви знаєте про найдавнішу в Україні скаутську організацію «Пласт»? До речі, одним з її засновників був син Івана Франка, Петро. І там був такий курінь «Лісові чорти». Найвідомішу пластунську пісню написав Тарас Крушельницький, учасник «Лісових чортів». Він був письменником, публіцистом, скрипалем, громадським діячем, перекладачем. Ви її точно десь чули, – переконує експертка.
Текст пісні містить слова про червоно-чорну символіку:
«Прапор червоно-чорний – це наше все добро,
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно».
Тараса Крушельницького влада звинуватила в антиурядовій діяльності. 1930-го його заарештували, засудили до трьох років позбавлення волі. У в’язниці він даремно часу не гаяв: вивчив іспанську, французьку та італійську мови. Після звільнення одружився. А 1934 року поїхав до Харкова, де його чекала родина. Практично всіх знищила радянська влада.
– Тарасові Крушельницькому було 25 років, коли його розстріляли в підвалі Жовтневого палацу. Але після його смерті діяльність і пісня жили. Так от, коли утворилася Організація Українських Націоналістів, вони запозичили пластунську пісню і переписали її, де вже був блакитно-жовтий прапор, а не червоно-чорний. Багато учасників ОУН були вихідцями з “Пласту”. Червоно-чорний прапор став саме організаційним прапором ОУН і відносився більше до бандерівського крила. Попри стереотипи, українська повстанська армія не визнавала червоно-чорний прапор як основний, – пояснює Софія Безверха.
«Земля і кров»: символ ОУН
Організація Українських Націоналістів прагнула створення незалежної української держави. Після розколу на дві фракції у 1940 році провідником Революційного проводу ОУН став Степан Бандера. У 1941 році на ІІ Великому Зборі ОУН було затверджено новий прапор – червоно-чорний. «Земля і кров» — таке було значення кольорів. Саме тому з постаттю Степана Бандери часто асоціюється червоно-чорний стяг.
– Зараз під двома прапорами наші захисники і захисниці виборюють незалежність від того самого ворога. Бо на сьогодні велика частина України в неволі окупована. Треба пам’ятати, якою ціною ми незалежні, шанувати захисників, підтримувати їх донатами, бути гідними цієї жертви. І тримаймося, у нас ще дуже багато роботи, – підсумувала Софія Безверха.
Наші експерти
Софія Безверха – блогерка та амбасадорка всього українського. У дописах на сторінках своїх соцмереж вона розповідає про забуту українську культуру і заохочує повертатися до свого коріння.
Вас також можуть зацікавити новини:
