Заборонено звільняти за прогул
З 14 червня 2025 року роботодавцям заборонено звільняти таких працівників за прогул. Раніше за статтею 40 Кодексу законів про працю України прогул — відсутність на роботі більш як три години без поважних причин — вважався законною підставою для розірвання трудового договору. Однак тепер, якщо робоче місце розташоване на території, де ведуться бойові дії, ця підстава стає неприпустимою.
Наказ Мінрозвитку №376 визначає конкретні території, де офіційно зафіксовано активні бойові дії. Саме на цих територіях звільнення за прогул наразі заборонено. При цьому сам факт відсутності на роботі має бути пов’язаний з об’єктивними обставинами, які б підтверджували неможливість присутності — такими як обстріли, блокпости чи зруйнована інфраструктура.
Раніше Верховний суд України вже формував судову практику, вказуючи, що відсутність на робочому місці через збройний конфлікт не може розцінюватися як прогул без поважної причини. Суд наголошував, що кожен випадок потребує індивідуальної оцінки та не може спиратися на формальні критерії.
За що можуть звільнити
Однак важливо розуміти: незважаючи на заборону на звільнення, час відсутності не включається до трудового стажу для нарахування відпустки, і за цей період не виплачується зарплата. Ці положення залишилися без змін.
- Крім того, роботодавець, як і раніше, може звільнити співробітника з інших підстав, передбачених трудовим законодавством. Серед них — систематичне невиконання обов’язків, втрата довіри, поява у нетверезому стані та інші 13 пунктів, встановлених статтею 40 КЗпП.
- Також продовжують діяти спеціальні правила звільнення на період військового стану. Наприклад, звільнення може здійснюватися навіть під час лікарняної або відпустки (крім декретної відпустки та відпустки для догляду за дитиною до трьох років), і без згоди профспілки — за винятком випадків, коли працівник входить до складу профспілкового органу.
Для працівників, чиї робочі місця перебувають на тимчасово окупованих територіях, законодавець передбачає механізм зупинення трудового договору. Ці положення також удосконалюються.
Таким чином, в умовах війни держава намагається знайти баланс між інтересами роботодавців та правами працівників, надаючи тим, хто постраждав від конфлікту, додатковий захист на законодавчому рівні.
Джерело: Хвиля
Читайте також:
