Олександр Усик підняв над головою шаблю Мазепи після перемоги над Ф’юрі: що відомо про зброю гетьмана

До Саудівської Аравії шаблю доставили з дотриманням усіх норм під контролем музейних фахівців. Її презентація є важливим кроком культурної дипломатії.

«Століттями Росія паплюжила ім’я гетьмана Мазепи. Тепер воно повертається у світовий медіапростір і отримає визнання, на яке заслуговує. Все тільки починається!», – написав Олександр Усик в інстаграмі після переможного бою.

Унікальна шабля з молитвою до Богородиці

Шабля зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї. За словами фахівців, вона виготовлена наприкінці XVII століття. Ще до свого гетьманства Іван Мазепа подарував її осавулу Савичу за гарну службу. Згодом нащадки власника продали зброю збирачу української старовини Василю Тарновському. Саме його ім’я нині носить чернігівський музей.

Уздовж клинка є напис: «Всю надію свою на тебе покладаю, Мати Божа, захисти мене під покровом своїм!». З правого боку зображені дві свічки, два янголи та коронована Богородиця з дитиною і гілочкою. Таке її зображення називають «Нев’янучий цвіт».

Іван Мазепа: державотворець, меценат та захисник православ’я

Гетьман Лівобережної України (1687–1709) Іван Мазепа дбав про об’єднання козацьких земель, про становлення єдиної Української держави європейського типу, але з козацькими традиціями і гетьманським правлінням. Мазепа ревно відстоював православ’я, за часів його правління побудовано близько 200 церков. Зокрема, зведено мур навколо Києво-Печерської лаври та інші її приміщення. Підтримував розвиток освіти, сприяв розвитку Києво-Могилянської академії.

На міжнародній арені Мазепа намагався встановити зв’язки з різними державами, прагнучи посилити незалежність України. У 1708 році він уклав союз зі шведським королем Карлом XII у боротьбі проти Московії, хоча це призвело до поразки у битві під Полтавою. У результаті гетьману, який усе життя зберігав відданість православній церкві, став одним із найбільших її меценатів в Україні, за розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему. Цей акт мав не лише релігійний, але й політичний характер, був спрямований на дискредитацію гетьмана серед українців.

Таким чином, підняття Усиком шаблі після бою – це важливий жест культурної дипломатії. У Міністерстві культури України наголосили, що цей момент – це нагадування світові про тривалу боротьбу українського народу за волю.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Як воювали українські козаки
• Мить року: хто такі козаки-характерники?