Лариса: “Про що я шкодую? Я жартома кажу чоловікові: “Тільки з одним з тобою прожила стільки років!” Я шкодую, що не було в мене ще кілька хлопців. А якщо серйозно, ні про що я не шкодую. У молодості у нас все було добре: коли ти молодий, ти завжди задоволений усім. Навіть і ми, пенсіонери, на старість років – задоволені. Жалкуємо зараз тільки про те, що йде війна. А свою внучку я з 3 років навчаю (їй зараз уже 30), що треба вчитися, розвиватися, щоб бути самостійною і бабусі з дідусем допомагати”.
Сергій: “Я шкодую, що так і не одружився. Я міг одружитися у 20 років, як належить, але не зробив цього. Сім’ї немає, є інвалідність і більше нічого. А молодим можу порадити слухатися батьків, берегти здоров’я, займатися спортом, бо життя важке, може їх перемолоти, і вони теж нічого не встигнуть, як я. Це погано”.
Олена: “Я шкодую про те, що в молодості була, як вам сказати, не поінформована… Я дуже хотіла вчитися, ходити у рейси. Але вже коли пішла практика, мені погано стало на воді – так я і не змогла вийти в море… Шкода, що мене син покинув. Я мріяла, щоб він став лікарем, ходив у білому халаті та надавав людям допомогу. А він… снаркоманився… У мене зараз дуже складна ситуація: у мене хвороба Паркінсона, я страждаю на діабет, я в січні перенесла інфаркт… але сьогодні мені допомогти нема кому, я самотня. Тому молодому поколінню хочу сказати: не забувайте старих, знайте, що вони вас на світ привели!”
Микола: “Хто не був молодий, той не був дурний” – є таке прислів’я. Тож щось встигли ми в житті, чогось не встигли. Кожен має свою долю. Я не шкодую ні про що. Молодість гарна була, юність – гарна. Дружина в мене прекрасна, дорослі діти. Життя пройшло класно. Зараз війна закінчиться, буде ще краще!”
Валентина: “Я першу війну зустріла 1941 року на Пирогівській вулиці, навпроти військового шпиталю, де працювала моя мама. І так я прожила там все життя: 33 роки в комунальній квартирі, двоє дітей… Я дуже шкодую, що зараз ми якось гірше живемо. Молодим можу порадити вчитися. Хочеться, щоб у нас була розумна молодь, особливо дівчатка, щоб матом не сварилися”.
Олена: “Може, треба було б нам, українцям, раніше почати боротися за свою свободу. От про це я зараз шкодую. Ми завжди відкладали щось на потім: потім буде краще. Але ж ви бачите, що краще, ніж сьогодні – немає. Сонечко світить – добре. Тривоги зараз немає – сподіватимемося, що й ніч буде тихою”.
Ольга: “Нам у молодості досвіду не вистачало. Пропущені деякі рядки життя у нас випали. Але є речі, про які я зовсім не шкодую. Я займалася бігом, була чемпіонкою міста Харкова, виступала за Україну. І от моя бабуся завжди говорила: “Бігай-бігай, подивишся на старості, як в тебе ноги болітимуть”. Так от – ні, не болять. Я можу ходити дуже багато. Мій вид спорту не вплинув на моє здоров’я. Нас, молодих, вчили жити не одним днем, думати про завтра, як кошти зберегти тощо. А от сьогодні молодь живе одним днем. І я вважаю, що вони праві. Треба жити тепер і зараз, і насолоджуватися життям. У мене дорослі внуки, старший – на “нулі” у ЗСУ. І їхні думки правильні. Я дуже багато чого черпаю від молоді”.
Вас також можуть зацікавити новини:
Європейські пенсії: як влаштовані пенсійні системи в інших країнах (відео)
Ліквідаційна звітність – це загальна назва для різних типів останніх декларацій, які підприємці мають сформувати…
Після періоду спеки погодні умови в Україні змінюються. Уже 15 червня більшість регіонів опиниться під…
Після серії сонячних спалахів минулого тижня геомагнітна ситуація на Землі нестабільна. Хоча найсильніша фаза космічного…
Коли постає питання купівлі мобільного тарифу для пенсіонерів, у голові, як правило, виникає купа запитань…
Навіть якісні макарони можуть втратити форму та перетворитися на клейку масу, якщо припуститися помилок під…
З початком літа українці частіше працюють на присадибних ділянках і відпочивають на природі, що підвищує…