Верховна Рада ухвалила Держбюджет на 2023 рік: що закладено

Про це повідомив у Telegram нардеп Ярослав Железняк.

“За” проголосували 295 нардепів, утрималися – 35, проти – 0.

“Це рекорд із найбільш завчасного ухвалення бюджету за історію України. Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений, також рекордний, дефіцит у розмірі 38 млрд доларів”, — написав Желєзняк.

Раніше прем’єр Денис Шмигаль заявляв, що дефіцит держбюджету наступного року становитиме понад 20% ВВП.

“Покриватимемо його за рахунок допомоги партнерів. Нам потрібно залучити 38 млрд. доларів. Отримаємо їх від ЄС, США, МВФ та інших донорів. Рухаємось у цьому напрямі і маємо всі підстави розраховувати на прогрес”, — запевнив він.

Що закладено в Бюджет-2023

Під час підготовки проекту державного бюджету на 2023 рік до ІІ читання скориговано основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2023 рік (уточнені за більш консервативними припущеннями), на яких доопрацьовано бюджетні показники, зокрема:

• уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 279,3 млрд грн (попередній прогноз – 6 399 млрд грн),
• реальне зростання ВВП – на рівні 3,2% (попередній прогноз – 4,6%),
• індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 128% (попередній прогноз – 130%),
• коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 р. – 45,8 грн/дол. США (попередній прогноз – 50 грн/дол. США), при цьому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/дол. США).

Загальні показники проекту державного бюджету на 2023 рік у доопрацьованому урядом до другого читання законопроекті змінено проти першого читання таким чином:

• доходи збільшено на 50,1 млрд грн (на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн, спеціальним фондом – на 23,6 млрд грн;
• видатки збільшено на 66,8 млрд грн (на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн, за спеціальним фондом – на 23,6 млрд грн;
• надання кредитів збільшено на 0,02 млрд грн за спеціальним фондом;
• дефіцит (фінансування) збільшено на 16,7 млрд грн (на 1,3%) за загальним фондом.

Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП.

У доопрацьованому законопроекті, як вказувалося, пропонується не змінювати розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Разом з тим, передбачено доручення уряду щодо опрацювання питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах.

Щодо доходів, то збільшено прогнозні показники коштів, що перераховуються НБУ (на 51,6 млрд грн); ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (на 27,1 млрд грн); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 14,8 млрд грн); акцизного податку з ввезених на митну територію підакцизних товарів (продукції) (на 7 млрд грн). При цьому зменшено прогнозні показники: рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 23,45 млрд грн); податку на прибуток підприємств (на 21,3 млрд грн); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 6 млрд грн).

Щодо боргових показників і фінансування, то збільшено прогноз зовнішніх запозичень на 16,7 млрд грн (до 1 442,9 млрд грн), відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 р. до 6 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП.

Щодо видатків, то загальний ресурс на нацбезпеку і оборону не змінився та становить 1 141,1 млрд грн (або 18,2% ВВП), при цьому збільшено, зокрема, видатки на:

• фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду – на 38,9 млрд грн;
• заходи за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії – на 16,1 млрд грн (у зв’язку із збільшенням прогнозу коштів від НБУ, які є джерелом формування цього фонду);
• витрати державного дорожнього фонду (у зв’язку із збільшенням прогнозу окремих доходів, які є джерелами формування цього фонду) – на 7 млрд грн, з них на: розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення – на 4,2 млрд грн; субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – на 2,46 млрд грн;
• заходи за деякими бюджетними програмами Міністерства культури та інформаційної політики – загалом на 1,6 млрд грн;
• судову владу – на 1,3 млрд грн (з них Державній судовій адміністрації – на 1,1 млрд грн);
• заходи за деякими бюджетними програмами Міністерства освіти і науки – загалом на 0,56 млрд грн.

Щодо деяких питань регіонального розвитку та міжбюджетних відносин, то:

• збільшено трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам на 2 518,6 млн грн, зокрема, за спеціальним фондом – на 2 464,6 млн грн (збільшено на цю суму субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах);
• передбачено за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» у сумі 2 млрд грн. Поряд з тим, на цю мету із спеціального фонду передбачено спрямування 100% акцизного податку з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України сигарил понад загальний обсяг, визначений в сумі 831 млн грн, за умови внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Джерело