Іван Франко: «Я часто не читаю, а нюхаю»

Любив Іван Якович і рибалити, збирати гриби, був дуже товариський і щедрий на гостре слівце. Це підтверджують цікаві пригоди з його життя.

Ефектні заголовки

Якось зайшла суперечка про заголовки до літературних творів. Хтось із присутніх зазначив, що ефектний заголовок вирішує успіх усієї книжки, а ось Франко не надає цьому значення. Іван Якович відреагував на це так: «Ефектні заголовки справді допомагають багатьом письменникам. Заголовок – єдине, що залишається у пам’яті читачів від їхніх творів».

Арабські ночі

Сучасник Франко Агафангел Кримський (видатний український сходознавець – прим. ред.) умовляв його вивчати арабську мову:

– З вашим великим інтересом до арабських казок і вашими філологічними здібностями вам це вдасться легко. У нас немає нікого, хто міг би перекласти з оригіналу книжку «Тисяча і одна ніч».

– Мій любий друже! – відповів Франко. – Я не завжди можу бути у злагоді з власними ночами, а ви хочете дати мені ще тисячу арабських.

Як читати книжки

Гортаючи сторінки різних книг у публічних бібліотеках, Франко запам’ятовував не лише те, що йому потрібно було на даний момент його роботи. Він дивував своїх знайомих посиланнями на різні джерела, зокрема і наукового характеру.

– Коли і звідки ви маєте час для читання книжок? Ви ж самі так багато пишете, – запитували його.

– А я не кажу, що маю час. Мені його не вистачає. Добре, що деякі книжки мають свій запах: тільки піднесеш їх до носа, одразу ж відчуваєш, що то за зілля. Я часто не читаю, а нюхаю.

Віктор Мамонтов

Читайте також:

• Акторські байки та історії: Леонід Утьосов
• Фрески Сергія Параджанова
• Олександр Ширвіндт: Старість середньої тяжкості