Цього року минає 40 років як я придбав перші два саджанці інжиру. А вже наступного року скуштував плоди заморського екзота. З-поміж багатьох рослин мало поширених в Україні і екзотичних найбільшу перевагу віддаю інжиру. Вподобав його не тільки за корисні і лікувальні фіги, а передусім за безпроблемність у вирощуванні. Рослина на наших теренах не знає болячок і відповідно не потребує жодної ,,хімії’’, дає за сезон великий приріст і вступає в плодоношення навіть в рік посадки.
Вам буде цікаво: Чай з листя інжиру може бути ключем до позбавлення деяких проблем зі здоров’ям
Тільки один недолік – мала стійкість до низьких температур, при яких може вимерзати вся наземна частина куща. За сезон він відновиться і дасть велику поросль, із якої можна сформувати плодоносні пагони. Бо саме на минулорічних, а тим паче на багаторічних гілках закладається перший врожай – бреби і основний – фіги. Хоча варто відмітити, що останніми роками зими не надто холодні. А якщо врахувати, що інжир переносить короткочасні морози до -15. То й з укриттям не виникатиме великих проблем.
За останні роки любителі вирощування інжиру набули неабиякого досвіду. Висаджують саджанці у неглибоких траншеях, ямах, нагортають по периметру куща земляний вал. При такому способі рослину простіше укрити на зиму. Саджають також у контейнерах різного розміру. І навіть прикопують ємності до половини в землю на літо із подальшим викопуванням на зиму.
За 40 років вирощування інжиру я перепробував усі способи. Кожен із них має свої переваги і ефективність, якщо підходити до всього розумно та виважено. Хочу зупинитися на одному із практичних методів вирощування – у ямі. До цього прийшов чисто випадково. Кожного року для компостування городніх відходів і листя викопую на окраїні саду яму довільного розміру глибиною на 60-80 см. Після дозрівання компосту і його використання вирішив посадити два кущі інжиру сорту Голіаф і Фініковий королівський. Земля, яка була на дні ями виявилась поживною і легкою, водопроникною. Підсилив родючість землі старим перепрілим коров’ячим перегноєм.
Відомо, що стан спокою у інжиру 2-3 місяці. Отже йому явно не вистачає суми активних температур для достигання усіх плодів і збільшення врожайності. Над ямою змонтував дуги із пластикових труб, які використовують для проведення водопостачання. Закріпив по периметру дерев’яними планками і ними зафіксував тепличну плівку. Влітку з однієї сторони повністю привідкриваю плівку, або й зовсім можна зняти. У такій міні-тепличці рослини почувають себе досить затишно і комфортно.
На місяць скоріше розпочинається вегетація, кущі захищені від поворотних весняних заморозків і відповідно можна таким чином захистити їх восени.
У моїй колекції нараховується більше 30-ти сортів із різним терміном достигання, формою і кольором плодів, смаковими відмінностями. Інжир – це просто. Варто тільки спробувати.
Читайте також:
Богдан Гаморак, садівник-експериментатор. м. Тлумач Івано-Франківської області.
Ця страва раніше була дуже популярною на Поліссі, але сьогодні її готують у всіх куточках…
Якщо ви хочете виростити на своїй ділянці найсолодшу та соковитішу редиску, то вам у цьому…
3 квітня очікуються дощі у більшості центральних, південних та західних областей України
Людям, які погано переносять стрибки тиску, в дні магнітних бур слід підстрахуватися і дотримуватися простих…
Навесні, коли пробуджується природа і яскравіше сяє сонце, кожна жінка прагне виглядати гарно. Покращити тонус…
Жителі Балтщини (Одеська область) часто з цікавістю розглядають моторолер з дахом, на якому вправно курсує…