Містяни знають, у такого способу оплати є давні корені. Колись найдовший маршрут пролягав від вулиці Лицарів Зимового походу (раніше – вулиці Паустовського) до залізничного вокзалу, а звідти – до вулиці Євгена Чикаленка (раніше – вулиці Академіка Вільямса).
Коли наприкінці 90-х років у місті почали курсувати автобуси «Богдан», кількість маршрутів розширилася. Їх почали ділити на зони з різною вартістю оплати. Наприклад, якщо поїздка була в межах селища Котовського, то вартість проїзду становила одну гривню, а до будинку меблів – півтори.
Таким чином склалася традиція оплачувати проїзд при виході, щоб було зрозуміло, скільки слід заплатити. На виході пасажири повідомляли, на якій зупинці сіли в автобус.
Сьогодні в Одесі не діє система зміни вартості проїзду залежно від кількості зупинок, але традиція розраховуватися на виході залишилася.
Читайте також:
