Передусім треба врахувати, що сіянці не завжди повторюють батьківські ознаки, особливо це стосується абрикосів.
З кісточок цієї культури ви впевнено отримаєте жердель. А ось із персиками все трохи інакше. Успадкувати сортність батьків може близько 70% рослин.
Як би там не було, але сіянці мають більшу стійкість проти хвороб.
Останніми роками на Півдні нашої країни абрикос дуже погано плодоносить: то заморозки під час цвітіння знищують весь урожай, то моніліоз спалює і листя, і плоди. Жердель плодоносить щороку, заморозків вона не боїться, та й моніліального опіку – теж.
Кісточки абрикоса висівають на глибину 7-8 см, надалі сіянцям забезпечують полив.
Кісточки персика потрібно на добу замочити в розчині, що стимулює, з меду (1 столова ложка на 10 л води). Після чого висадити у ґрунт на глибину 15 см. Таку ж процедуру можна повторити і з горіхом. Кісточки розбивати не треба, насіння і так благополучно проросте. Найкраще висівати кісточки, зібрані з цьогорічного врожаю. Але якщо у вас вже кілька років лежать кісточки персика чи абрикоса, перевірити їхню життєздатність дуже легко. Для цього розбийте кісточки, звільніть насіння і розріжте його навпіл. Якщо серединка біла, їх можна висівати, але, звичайно, відсоток схожості буде нижчим, ніж у свіжих».
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чим укрити персик на зиму.
Сергій Лохматов, вчений-агроном
