На цьому акцентував увагу директор Департаменту громадських комунікацій КМДА Роман Лелюк, повідомляє Офіційний портал Києва.
“Сьогодні чимало українців непокоїть питання, скільки їм коштуватиме зміна назв вулиць і що загалом робити в даній ситуації. Підкреслю – перейменування не створює жодних побутових проблем, ніхто не повинен відразу бігти до ЦНАП, щоб зробити відмітку про нову адресу. Перереєстрація може відбуватися під час заміни паспорта, вклеювання нових фотографій, зміни прізвища тощо, тобто коли у особи виникає потреба”, – роз’яснив Роман Лелюк.
Крім того, документи, що засвідчують право власності на нерухомість, залишаються чинними у разі зміни назви вулиці, на якій вони розташовані. Такі документи змінюють лише за необхідності (наприклад, для купівлі-продажу чи дарування нерухомості).
“Таким чином, якщо власник захоче продати, подарувати чи передати у спадок свою нерухомість, у документах, які оформлятимуться на нову особу, вже вкажуть нову назву. На вартості послуг нотаріуса це не відображатиметься”, – розповів Роман Лелюк.
Водночас юридичні особи мають вносити відповідні зміни до установчих документів. Відповідно до чинного законодавства перейменування вулиці місцезнаходження юрособи є зміною місцезнаходження. Це передбачає необхідність внесення відповідних змін до установчих документів, змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб, повідомлення банківських установ та контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нової печатки, бланків. Однак граничних термінів для цього немає, тому суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно здійснити реєстрацію змін.
