Відповідає протоієрей Олексій Богдан:
«До вашої знахідки треба ставитися спокійно. Вважайте краще, що через вас Господь не дав святині бути зганьбленою, тому що хрестик могли втоптати у бруд або попрати ногами. Щоб уникнути цього, забороняється навіть малювати зображення хреста на землі.
Куди подіти цей хрестик? Вчинити можна по-різному. Наприклад, можна його освятити і носити самій або подарувати хрещенику перед хрещенням. Можна його, на виконання якоїсь обітниці, даної Богу, пожертвувати в храм або на прикрасу якоїсь чудотворної ікони. Зрештою, просто подарувати тому, хто не має натільного хреста. Вчиняйте на ваш розсуд.
Надавати якогось містичного значення такій знахідці не слід. Скоріш, більше треба замислитися тому, хто втратив цей хрестик з власних гріхів або через недбальство до святині та безтурботність. Так, наприклад, у однієї людини хрест періодично під час сну «сходив» зі шнурка, хоча у вушці хрестика не було зазору – він був литий, а шнурок не рвався. Значить, у цього були якісь інші духовні причини. А в іншому випадку був відсутній хрест на фотографії людини за наявності ланцюжка, хоча в реальному житті вона фотографувалася разом із хрестом та ланцюжком. Ось це справді «особливі» випадки. І тут треба замислитися».
