Музика
До початку акторської кар’єри Ентоні Хопкінс займався музикою. Він написав цей вальс ще в юності, але через скромність не представив його світові. Більше того, вальс для оркестру існував лише на папері, і автор сам ніколи не чув свого творіння. Через півстоліття про вальс дізналася талановитий голландський скрипаль André Rieu. На цьому відео публіка і сам автор уперше чують вальс сера Ентоні Хопкінса.
Оркестр вперше виконує вальс, який Ентоні Хопкінс написав 50 років тому
“Коли я був алкоголіком…”
“Коли я був алкоголіком, моїми кращими співрозмовниками виявлялися випадкові товариші по чарці в барах. Уявні друзі. Але, знаєте, в стані алкогольної непритомності приємно вислуховувати нескінченні історії про чужі печалі і турботи, в той час, як сам усередині – немов бовван.
Тоді зі мною часто бувало – вип’єш пляшку текіли, і кажеш сам собі: “А тепер можна й померти”. І при цьому алкоголікам доступне те, що проходять непитущі – щирість.
Так Так. Багато голлівудських продюсерів віддали б все, аби отримати цей потаємний людський матеріал.
Іноді я чув таке, від чого волосся вставало дибки. Але була одна історія, яка прямо-таки прополоскала мене. Не пам’ятаю, як його звали, на вигляд – серйозний, чепурно одягнений, дорогий портфель, часто саме такі божеволіють. Підсів до мене:
“Я бачу, ти добрий хлопець, давай вип’ємо”.
Чому п’яниць часто називають хорошими хлопцями, розуму не прикладу. Чарка за чаркою, і незабаром я став володарем цілих зборів творів його життя. Він говорив про те, що він на плаву, що дружина вагітна, бажаний контракт підписано, а з понеділка він вступає на посаду, яку мріяв останні десять років.
“Я злітаю”, – сказав мені тоді цей чоловік. Так, саме так: я злітаю … І тут він схопив ще одну чарку, і процідивши крізь зуби: “Ти не повіриш, які у мене потужні проекти в голові”, – перекинув її, і кинувся до виходу. Щось у мені закричало: затримай його, хай він ще вип’є! Але ні, він уже був на вулиці. І я відвернувся від вікна, біля якого ми сиділи.
А за мить – вереск гальм, крики, і я побачив на перетині двох вулиць щось безформно-криваве, що ще хвилину тому було людиною.
Що такого зробив цей хлопець, що Всевишній так жорстоко його зупинив? Чим він був гірший за мене, п’яницю, п’яницю, всередині якої порожнеча? Чому я залишився живим, а його зіскребли з асфальту?
О, ні, після цього випадку я не кинув пити, це сталося набагато пізніше, але я зрозумів головне: будь спокійний, не поспішай ніколи, не сміш Господа своїми планами, не бійся з піною у рота, вбиваючи свою правду в голови інших!
Ентоні Хопкінс
