В Україні з’явився новий для наших місць агресивний і дуже «ненажерливий» шкідник – самшитова вогнівка.
Вогнівку завезли разом із садивним матеріалом
Ця шкідлива комаха належить до сімейства вогнівок трав’яних. Родина шкідника – країни Східної Азії – Японія, Китай, Тайвань, Корея, Індія. Але з 2006 року шкідник траплється і в Європі. Вперше вогнівку виявили в Німеччині, але потім вона почала швидко поширюватися по Європі і була занесена до переліку особливо небезпечних видів шкідників у Європі. Зараз цей вид трапляється в таких країнах, як Німеччина, Угорщина, Румунія, Туреччина, Швейцарія, Нідерланди, Франція, Росія, Грузія, Україна, Словаччина, Бельгія, і став екологічною проблемою, особливо для насаджень самшиту, оскільки може за один сезон повністю знищити його посадки.
До України, як і до інших країн, самшитову вогнівку було завезено з садивним матеріалом самшиту.
Живиться гусінь вогнівки переважно на самшиті, але за відсутності необхідної кормової бази, крім самшиту може пошкоджувати також лавровишню, клен, ясен, мушмулу японську.
Головні ознаки заселення гусеницями
Вогнівка покриває павутиною листя і пагони куща: в результаті заселення кущів самшиту шкідником вони починають швидко всихати, втрачати декоративність і навіть гинути. Вигризаючи значний обсяг листяного покриву, шкідник руйнує цілісність крони, що призводить до порушення обміну речовин рослини і серйозного збою у фотосинтезі. Це несприятливо позначається і на інших культурах, що ростуть на одній території з самшитом.
В умовах України шкідник може дати три покоління. В особливо сприятливих кліматичних умовах, ідентичних до умов природного місця існування, можлива і четверта генерація, яка характерна для західних областей України. Для зимівлі вогнівка готує собі місце у вигляді кокона, закріпленого в густій павутині між листям самшиту.
Основні ознаки, за якими можна розпізнати заселення самшиту вогнівкою: побіління листя; листя і пагони густо вкриті павутиною, яка засмічена екскрементами гусениць і чорними оболонками; здорові кущі всього за два-три місяці перетворюються на сухі трухляві гілки; на гілках і листі живе велика кількість темно-зелених і жовтувато-зелених гусениць, покритих тонкими волосками; земля всіяна екскрементами і шаром «недогризків» зелені, які видають неприємний специфічний запах.
Як потрібно боротися з самшитовою вогнівкою?
Боротьба з цим шкідником серйозно ускладнена з кількох причин. По-перше, на території нашої країни склалися дуже сприятливі умови для розвитку і розмноження шкідника. По-друге, в «Переліку інсектицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні» немає інсектицидів для боротьби з вогнівкою. Тому для успішної боротьби з самшитовою вогнівкою треба вчасно виявити та ідентифікувати шкідника.
Механічний спосіб полягає у збиранні гусені та яєць із подальшим спалюванням. Також для зменшення популяції самшитової вогнівки треба провести ретельне обрізування рослини. Важливо скорегувати режим підживлення самшиту. У період шкодочинності слід виключити азотні підживлення, провівши кореневе підживлення сульфатом калію (20 г на 10 л), одно-дворазове позакореневе підживлення препаратом Майстер 15:5:30 або Майстер 20:20:20. З біологічних препаратів проти вогнівки ефективні: Актофіт – з розрахунку 8-10 мл на літр робочого розчину; мікробіологічні препарати, що містять спорові бактерії роду Bacillus thuringiensis різних штамів – лепідоцид-БТУ (60 мл/4 л води) і Бітоксибацилін-БТУ (80-100 мл/4 л води), але тільки проти гусениць молодшого віку.
Обробки проти гусениць старших вікових груп біологічними препаратами неефективні. Проводячи обробки препаратами по листу, слід пам’ятати, що захисна дія препаратів триває 7-10 днів, а цикл розвитку комахи – близько 40 днів. Тому треба проводити дві-три обробки з інтервалом не більше п’яти-семи днів. При обприскуваннях рослин потрібно ретельно обробляти всю листову поверхню, не забувайте додавати прилипач для кращого розподілу робочого розчину по рослині.
О.В. БУБЛИК, державний фітосанітарний інспектор
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому в Україні дедалі частіше трапляються отруйні павуки.
Читайте також:
