Неділя, 26 Вересня, 2021
ГоловнаНовиниЖан-Поль Бельмондо: цікаві факти з життя кумира мільйонів

Жан-Поль Бельмондо: цікаві факти з життя кумира мільйонів

6 вересня помер актор, визнаний національним надбанням Франції - Жан-Поль Бельмондо. Він був командором і офіцером кількох орденів Почесного легіону, національних нагород Франції та європейських країн.

В його активі – найпрестижніші призи міжнародних кінофестивалів, а його фільмографія і роботи в театрі налічують більше сотні ролей.

Чемпіон Парижа з боксу

Якщо говорити про традиційну біографію Бельмондо, то вона не менш цікава, ніж його пригоди на піку популярності. Дід Жан-Поля був італійцем, емігрував до Алжиру, а пізніше перебрався до Франції. Його знаменитий онук народився в елітному передмісті Нейї-сюр-Сен, де мешкали найзаможніші родини Парижа. Батько Бельмондо був скульптором, а мати художницею, і в їхньому будинку постійно збиралися найвідоміші люди французької богеми – художники, актори, письменники. Одним з найближчих друзів сім’ї був знаменитий письменник, філософ Альбер Камю.

До війни сім’я Бельмондо була дуже заможною, і Жан-Поль міг дозволити собі займатися тим, що йому було цікаво. Спочатку він захопився велоспортом, потім грав у футбол, де займав позицію воротаря. Але невдовзі футбол здався йому недостатньо мужнім видом спорту, і він став займатися боксом.

У його спортивному послужному списку дев’ять поєдинків, чотири з яких закінчилися його перемогою, а п’ять – нічиєю. Щоправда, на пам’ять про боксерську юність Бельмондо залишився зламаний ніс, але це його ніколи не засмучувало. Уже в 19 років він став чемпіоном Парижа з боксу в напівсередній вазі і навіть увійшов до складу збірної Франції. Йому пророкували професійну спортивну кар’єру, проте він раптом здивував усіх, круто змінивши напрям у житті і вступив на акторський факультет Паризької консерваторії драматичного мистецтва. Студентом він був недисциплінованим, прогулював лекції, вступав у конфлікти, влаштовував бійки. Наставники не раз докоряли йому за безпечність та неорганізованість, однак Бельмондо мало турбували їхні моралі.

Молодого актора ніхто не помічав

Прогнози викладачів щодо його майбутнього були однозначні: він безумовно талановитий, але його зовнішність навряд чи дозволить йому стати не те що зіркою, але бодай трішки відомим актором. Їхні прогнози стали збуватися з лякаючою точністю буквально з перших самостійних кроків, які Бельмондо робив на сцені: невеликі ролі, зіграні ним у театрі, а потім і в кіно, проходили не поміченими ані критикою, ані глядачами. Можливо, це було причиною того, що актор вирішив перервати на якийсь час свою творчу кар’єру і 1958 року пішов до війська. Службу він проходив в Алжирі, у французькій провінції – в тій частині країни, яка фактично була французькою колонією. Майбутній зірці навіть довелося по-справжньому повоювати – якраз в цей час Франція вела війну проти повстанців, які воювали за незалежність Алжиру. Там Бельмондо підхопив легку форму туберкульозу, і якийсь час йому довелося провести в невеликому мальовничому селі, де свіже повітря і медицина допомогли подолати хворобу.

Повернувшись до Парижа, Бельмондо отримав пропозицію від режисера Жан-Люка Годара знятися у фільмі «На останньому диханні». Не те щоб Бельмондо так вже сподобався режисеру, просто захворів затверджений на роль актор, і Годар змушений був шукати нового. Але бюджет фільму був такий малий, що сподіватися на участь відомих акторів не випадало, і тому Годар зупинив свій вибір на першому, хто здався йому відповідним. Пізніше цей фільм став класикою і першою картиною «нової хвилі» французького кіно, а Бельмондо здобув популярність, перших прихильниць і прізвисько Бебель (прекрасне дитя). Незважаючи на те, що йому пророкували амплуа негідника, Бельмондо невдовзі став головним позитивним героєм французького кіно, а прихильниць у нього завжди було навіть більше, ніж у визнаних красенів Голлівуду. Його чоловічому шарму заздрив сам Ален Делон.

Коханка обкрадала Бельмондо

Невдовзі ім’я Бельмондо стало своєрідним знаком якості: якщо воно стояло на афіші, отже, фільм був достойний. Крім акторських робіт, Бельмондо дивував глядачів і повною безстрашністю, самостійно виконуючи каскадерські трюки. Наприклад, у фільмі «Чудовисько» актор не тільки блискуче зіграв дві ролі, а й виконав дуже небезпечний трюк, стоячи на крилі літака. Під час зйомок він, щоправда, зазнав кількох травм, але глядачам про це знати не належало.

Згодом Бельмондо стали вважати найуспішнішим артистом Франції. Він заснував власну кінокомпанію, яку назвав дівочим прізвищем своєї бабусі – «Черіто». У 2001 році він переніс інсульт, а через сім років все ж повернувся в кіно, знявшись у трьох фільмах. У 2015 році Бельмондо пішов з театру і перестав зніматися в кіно, заявивши про завершення своєї акторської кар’єри.

Що стосується особистого життя знаменитого француза, то офіційно він був одружений двічі. Першою його дружиною була танцівниця Елоді Константен, з якою Бельмондо прожив 13 років. У шлюбі народилися син і дві дочки. Наступний шлюб Бельмондо взяв, коли йому вже виповнилося 70 років. Його обраницею стала балерина Натті Тардівель, яка була молодша за Бельмондо на 32 роки. Разом вони прожили шість років, і Натті народила Бельмондо дочку.

Потім у актора був роман з бельгійською моделлю Барбарою Гандольфі, що закінчився скандалом: виявилося, що всі чотири роки, які вони прожили разом, модель потайки переводила гроші Бельмондо на свій рахунок. Останній роман у зоряного француза, як пипускається, був з Монікою Беллуччі. У будь-якому разі на церемонію вручення кінопремії «Люм’єр» 2018 року Бельмондо і Беллуччі прибули разом і цілий вечір не відходили одне від одного.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про українських олігархів ХІХ століття. 

Нове на сайті