Четвер, 28 Березня, 2024
ГоловнаРізнеПро що писали запорожці турецькому султанові?

Про що писали запорожці турецькому султанові?

Этот материал также доступен на русском языке
Історія про те, як запорожці писали листа турецькому султану, відома завдяки картині Іллі Рєпіна «Запорожці».

Багато хто вважає сюжет картини вигадкою, хоча про легендарний лист згадували історики Дмитро Яворницький та Микола Костомаров. Про що ж писали запорізькі козаки султану і хто саме зображений на картині?

Листа було написано в сороміцьких виразах

Під час Російсько-турецької війни в 1670-х роках козаки знищили 15-тисячне турецьке військо, і це викликало у султана Мехмеда IV лють. Султан надіслав запорожцям ультиматум, в якому він, «брат Сонця і Місяця, устрашитель і великий захисник християн», наказував їм здатися без будь-якого опору, щоб вони своїми нападами «не змушували його турбуватися».

Залишити без відповіді таку нахабну вимогу запорожці не могли і тому зібралися, щоб усім кошем написати відповідь. Очолював зібрання отаман Іван Сірко. Лист вийшов коротким, але не залишав жодних сумнівів в тому, що козаки здаватися не збираються. Запорожці не соромилися у виразах і всіляко ганьбили султана. Свого листа вони закінчили у принизливій манері: «Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у нeбі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!»

Оригінал листа не зберігся, але відомо безліч його варіантів, а найвідоміша версія є у збірнику історії Запорізької Січі Дмитра Яворницького. Сучасні історики вважають лист султану вигадкою, проте вірогідного підтвердження або спростування цього факту поки що немає.

Для картини позували Яворницький і Стравінський

У 1878 році художник Ілля Рєпін та історик Дмитро Яворницький зустрілися в маєтку Сави Мамонтова, де Яворницький показав Рєпіну копію листа, який запорожці писали султану. Художник надихнувся сюжетом і став збирати матеріал, робив начерки костюмів і зброї.

Героїв картини Рєпін змальовував з відомих у той час людей. Моделлю отамана Івана Сірка слугував генерал, командувач Київського військового округу Михайло Драгомиров, а писарем став Дмитро Яворницький.

Прообразом козака у білій шапці – Тараса Бульби став журналіст Володимир Гіляровський, а для його синів, Андрія і Остапа, позували внучатий племінник композитора Глінки і викладач Академії мистецтв Микола Кузнєцов.

Соліст Маріїнського театру Федір Стравінський зображений ліворуч в образі сумного козака в червоній шапці. А напівголий картяр – це, за різними версіями, або педагог народної школи Костянтин Белоновський, або драматург Марко Кропивницький. До речі, це зовсім не примха художника – роздягнути козака до пояса. При серйозній грі в карти у козаків було прийнято знімати сорочку, щоб не можна було заховати щось за пазуху або в рукави.

Малюнок став причиною сварки

Перед Тарасом Бульбою на картині можна побачити козака з голеною головою – він був написаний з обер-гофмейстера і предводителя дворянства Георгія Алексєєва. Коли Рєпін запропонував йому позувати для картини, гофмейстер обурено відмовився. Тоді Яворницький запросив Алексєєва подивитися свою колекцію монет, і поки той розглядав раритети, Рєпін замалював його потилицю. Пізніше, впізнавши себе на картині, Алексєєв надовго перестав спілкуватися з жартівниками.

Раніше повідомлялося: Зборівська битва: козацька слава на віки

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні