Ключові тези:
Панотець Олександр Дедюхін, мабуть, найвідоміший священик в Україні. Де якесь шоу – він там. У статтях на центральних телеканалах він бажаний гість. Там, де панотець Олександр, — завжди сутичка. І його висловлювання грубі. Він не говорить тихо, пошепки, похмуро і благочестиво похитуючи бородою. У нього й бороди немає. Він говорить голосно, дзвінко і оглушливо сміється.
Вам буде цікаво: Про віру, страх та ненависть під час війни: хто такий військовий капелан та як він допомагає нашим захисникам
Він чесний. Він молодо виглядає, з хуліганським обличчям та зухвалими очима. Його улюблений гурт — хеві-металевий «Ratt» (так, «Щур»).
І він не цурається сутичок — із «ватниками», із сепаратистами, з лицемірством.
Він збирає кошти для ЗСУ і є переконаним «порохоботом». Його чергові шовіністичні висловлювання розлітаються по ЗМІ, які цитують його й тягають у зубах, не випускаючи.
На його сторінці — справжній натовп. Кількість лайків та підписників — як у Святвечір народу в Лаврі. Жоден священик не викликав такого ажіотажу, такої любові мирян — і водночас такої ненависті.
Так і уявляю, як до владики ПЦУ прибігає диякон і шепоче:
І чесно скажу (тільки тссс)… він мені симпатичний. Хто ще може привести до церкви молодих хлопців? Тільки панотець Олександр.
Коли панотець Олександр з’явився, щоб дати інтерв’ю, ми просто завмерли. У панотця – дреди. Це волосся, зваляне і скручене в довгі товсті джгути, схожі на мотузки. Такі мотузки, за уявленнями, належать чорношкірим хлопцям на якихось там екзотичних островах. Але православному панотцю з Полтави? Я відкрив рота і не міг його закрити. А панотець Олександр сміявся і кокетливо грав своїми дредами.
— Дреди — це зачіска Растафарі. А ви начебто металіст? Має бути грива?
— Ніхто нікому нічого не винен. У Євангелії сказано: «Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити одне одного».
— Чи часто вас лаяло церковне начальство? Мовляв, панотче Олександре, знову таке висловили, що хоч святих виноси! Може, накладемо на нього покуту — щоб не балакав?
– Я не знаю, що сказати. Часто – не часто. Є якась періодичність. Безперечно, викликають. Періодично забороняють у служінні.
– А паства? Приймає вас?
– Безперечно. Паства радіє. Ми ж для радості служимо! Однак ви ж розумієте: який піп – такий і прихід. (Сміється).
Від себе додамо – паства за Дедюхіна горою.
— Проблема в тому, що завжди знайдеться той, хто знає, як «треба». Де завгодно — на лавці біля під’їзду, у ЖЕКу, на підприємстві, в офісі — хтось розумний вважає, що може всіх однаково причесати.
— Ви любите важкий рок. Як вам вдалося пронести свої музичні уподобання через семінарію? Бо я впевнений: хіт-парад, складений священиками, буде пекельним. Там буде і «День Перемоги», і шансон, і «Молода вовчиця», і, можливо, навіть Боря Мойсеєв. Але точно не Led Zeppelin.
— По-перше… (Панотець кокетливо перекидає дреди.) Я в семінарії не вчився. А рок… Nothing Else Matters групи Metallica – це богослов’я. Бог – Творець. Він благословляє творчість!
— Як так вийшло, що ви, металіст, стали священиком?
– Я зустрів Христа. Моїм бажанням завжди було підірвати цей світ. Мене дратував цей світ. І єдиний спосіб перемогти його – це зустріти Христа.
Це — протестний протест. Я кажу: запалюй, Господи! Господь рано чи пізно спалить все, що тут відбувається. Рок, волосся, зачіска – це все форма.
А внутрішнє – воно має підривати. (Пауза.)
Мене на це дружина підбила. Ми з нею вже тридцять три роки разом живемо. І ось пішли ми вінчатися, а священик каже: «Без сповіді, без причастя я вас не повінчаю». А ми з дружиною вже тоді ходили до церкви.
І священик, який нас вінчав, каже мені: «Ти так добре сповідуєшся, нумо ми тебе вчитимемо серйознішим речам».
Це не було моїм бажанням. Просто так вийшло.
Це як зі стрілкою компасу. Чому вона вказує на північ? Тому що магнітний полюс чи тому, що вона намагнічена? Така її доля. Ну ось так і я. Така моя доля.
— Коли ви прийняли священний сан, вам доводилося битися? Зізнайтеся, чи важко вам було змиритися з тією частиною Нагірної проповіді, де сказано: «підстав другу щоку»? Я б, наприклад, побоявся підходити до вас із такою пропозицією.
– Мене бив Московський патріархат. Мене бив ОМОН. Мене били російські окупанти в Криму. І коли хтось мене ображає – це не мене. Це Христа. А коли хтось мене вихваляє — теж не мене. А Христа.
— Чи не здається вам, що православ’я потроху відживає своє? Зараз активно зростає вплив ісламу, атеїзм викликає більше симпатії — тому що не вбиває індивідуальність, а навпаки — заохочує її.
— Я – доказ, що ні! Не вбиває. (Трясе дредами.) Рейтинг Ісуса у Страсну п’ятницю був 0,03%. Ми не міряємось рейтингами. Ми маємо бути собою. Ми маємо бути індивідуальностями, маємо бути не схожими одне на одного. А решта – не наша справа. Нехай Бог розбирається.
— Йдете ви дорогою і бачите: лежать двоє поранених бійців. Один — сатаніст, у нього пентаграма витатуйована, але він у нашому пікселі. А другий – окупант росіянин, зате з хрестом на грудях. Кого рятуватимете?
— Моє завдання – рятувати душі. А щоб врятувати душу, я мушу витягнути нашого воїна з пентаграмою на шиї. А в того, іншого, і так хрест висить.
Я не витримав і захоплено засміявся. Панотець переплюнув богословів та мудреців.
— Преса вас добряче потрясла через ваш пост про аборти. Ви там написали, що «Не схоче сучка — не скочить кобель». А як бути, якщо, скажімо, бурят-окупант зґвалтував українку? Невже їй виношувати цю дитину?
— Аборт, на мій погляд, — в будь-якому разі вбивство. Але питання в іншому: хто для цієї жінки ця дитина? Її дитина чи плід насильства від бурята? Я знаю сім’ї, які свідомо заводили дітей, а потім їх ненавиділи. І знаю випадки, коли жінки, які пережили зґвалтування, виношували дітей – і ці діти ставали для них щастям. Я за те, щоби кожному дати шанс на життя.
– Що ви сказали б тим, хто не вірить у Бога, але воює за Україну?
— Ми всі – в одній битві. Проти насильства. Проти брехні. Проти знеособлення. Нам слід залишатися справжніми. Бути собою. А далі вже дивіться самі.
За кілька днів після нашої розмови отця Олександра Дедюхіна викликало церковне начальство. Причина – його зачіска, дреди. У себе на сторінці панотець Олександр написав:
«Друзі, хочу звернутися до всіх вас із вибаченнями. Я дозволив собі необережність у зовнішньому вигляді, яка викликала дискусії, здивування і навіть, як мені вказали, спричинила спокусу. Це моя помилка. Як священик, я маю бути уважним не лише до слів і вчинків, а й до того, як виглядаю. Тому що ми всі є частиною свідчення, яке несемо світові.
Перепрошую у тих, кого це спокусило, образило чи збентежило.
Я вже дав відповідні пояснення церковній владі та пообіцяв бути обережнішим».
Чому священик Олександр Дедюхін носив дреди?
Сам священик пояснив, що це був його особистий вибір. Після розмови з церковним керівництвом він визнав, що зачіска викликала суперечки, і перепросив тих, кого це образило чи збентежило.
Де служить Олександр Дедюхін?
Він є настоятелем Свято-Миколаївського храму в Полтаві.
Чим відомий отець Олександр Дедюхін?
Священик активно веде соціальні мережі, допомагає українським військовим, часто коментує суспільні події та відомий своїми нестандартними поглядами й відвертими висловлюваннями.
Яку музику слухає Олександр Дедюхін?
Він не приховує своєї любові до важкого року та в інтерв’ю згадує Metallica і гурт Ratt.
Читайте також:
Для багатьох українців похід до стоматолога може серйозно вдарити по кишені. Втім, платити треба не…
Частина українців зможе отримати підтримку, яка допоможе підготувати будинки до холодів.
Ідея придбати кілька років страхового стажу здається привабливою. Проте в деяких випадках це може виявитися…
Все більше українців оплачують комунальні послуги через мобільні застосунки банків, особисті кабінети постачальників або платіжні…
Обрати солодкий і соковитий кавун буває непросто, адже зовні плоди часто виглядають однаково. Та існує…
У Вінниці 91-річна пенсіонерка щодня доводить, що поважний вік не є перешкодою для активного життя.…