Ключові тези:
- Кілька соціальних виплат можуть об’єднати в одну: базова соціальна допомога має замінити низку чинних державних виплат уже з 1 січня 2027 року.
- Суми для багатьох сімей можуть зрости: законопроєкт пропонує встановити однакову базову величину у 100% для кожного члена сім’ї.
- Експерти виявили суперечливі норми: документ містить положення, які можуть потребувати уточнення перед остаточним ухваленням.
В Україні планують запровадити нову базову соціальну допомогу. Верховна Рада вже підтримала відповідний законопроєкт №15094 у першому читанні. Якщо документ ухвалять остаточно, з 1 січня 2027 року єдина виплата має замінити кілька видів державної допомоги для людей з низькими доходами. Поки що законопроєкт готують до другого читання, однак основні напрями майбутньої реформи вже окреслено. Тож нумо розбиратися.
Вам буде цікаво: Старі виплати скасують назавжди: що змінить нова базова соціальна допомога (відео)
Базова соціальна допомога: від експерименту до закону
Про базову соцдопомогу ми писали часто, пояснюючи алгоритм її отримання. Оскільки програма стартувала ще в липні минулого року, у читачів може виникнути логічне запитання: що нового можна про неї дізнатися?
А дізнатися є що, адже правила змінюються. На етапі запуску (згідно з урядовою Постановою №371 від 25 березня 2025 року) ця допомога мала статус тимчасового експерименту. Кабмін тестував систему, щоб оцінити її доцільність і ухвалити фінальне рішення: розвивати проєкт чи згорнути його.
Очевидно, практика довела ефективність програми. Сьогодні йдеться про те, щоб перевести базову соцдопомогу на постійну основу. Реформу планують закріпити вже не просто підзаконним актом, а повноцінним Законом.
Хто отримає нові соціальні виплати?
У пояснювальній записці автори документа наголошують, що його мета – запровадити нові механізми соцзахисту для вразливих категорій громадян, аби комплексно вирішити їхні проблеми. Чи буде так на практиці? Покаже час.
Перелік людей, які претендуватимуть на отримання грошової виплати, поки що залишається незмінним. Ці виплати й надалі, за бажанням, нараховуватимуть:
- малозабезпеченим сім’ям;
- одиноким матерям;
- багатодітним сім’ям;
- людям пенсійного віку, які не мають права на пенсію, і особам з інвалідністю;
- сім’ям, де батьки не сплачують аліменти, не можуть утримувати дитину або їхнє місце перебування невідоме.
Як нараховуватимуть базову соціальну допомогу?
Суттєві зміни пропонують внести до порядку розрахунку виплати. Нині базова величина для розрахунку допомоги становить 4500 гривень. За законопроєктом, надалі цю суму щороку мають визначати в Законі України «Про Державний бюджет». Вона не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум для працездатних осіб. У 2026 році цей показник становить 3328 гривень.
Варто зазначити, що чинна Постанова №371 від 25 березня 2025 року визначає базову суму в розмірі 4500 гривень лише для першого члена сім’ї, неповнолітніх дітей і людей з інвалідністю І і ІІ груп. Для решти працездатних осіб показник знижується до 70%. Новий законопроєкт пропонує скасувати таку градацію і встановити базову величину на рівні 100% для кожного члена сім’ї. У такий спосіб розмір грошової допомоги для сімей реально збільшиться.
Ще одна важлива зміна стосується самого підходу до призначення допомоги. Нині люди здебільшого мають самі звертатися до Пенсійного фонду. Натомість законопроєкт передбачає, що органи виконавчої влади повинні самостійно виявляти сім’ї з низькими доходами і допомагати їм в оформленні відповідних документів для отримання підтримки.
Допомагати чи виявляти?
На перший погляд, така ідея звучить добре. Але окремі формулювання викликають запитання. Зокрема, що саме означає «виявляти сім’ї»? Виявляти можна факти, порушення, а не людей. Отримання базової соцдопомоги – це право людини, а не обов’язок. Держава має пропонувати послуги, а не займатися тотальним контролем і втручатися у приватне життя.
Загалом законопроєкт і запропоновані нововведення містять чимало положень, які принаймні потребують доопрацювання та уточнень. На це, зокрема, вказують спеціалісти Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Приміром, це стосується самого поняття «сім’я з низьким середньомісячним доходом». Воно, за відсутності чітких критеріїв визначення такого доходу, виглядає надто оціночним, що в подальшому може призвести до неоднозначного тлумачення цієї норми.
Тавтологія чи юридична пастка?
Є запитання і до окремих норм щодо розрахунку базової величини. У законопроєкті зазначено, що для заявника і кожного іншого члена сім’ї вона визначається на рівні 100%. Але далі в абзаці нижче статті 13 окремо прописано, що для дітей до 18 років і людей з інвалідністю І та ІІ груп цей показник також становить 100%. Виникає логічне запитання: навіщо повторювати те, що вже випливає з попередньої норми? Це може бути просто тавтологією, а може створити підстави для різного трактування закону в майбутньому.
Тож до другого читання документ потребує уважного доопрацювання. Дуже важливо, щоб зауваження експертів були враховані. Адже йдеться не про формальність, а про закон, від якого залежатиме добробут десятків тисяч родин — передусім тих, хто сьогодні ледве зводить кінці з кінцями.
Читайте також:
