«Золота середина» чи перший поверх? Які квартири та будинки насправді найбезпечніші в Україні

Ключові тези:

• «Золота середина» (4–8 поверхи): Визнана фахівцями найкращим вибором під час війни, оскільки балансує між швидкою евакуацією та комфортом у разі відключення ліфтів і води.
• Переваги першого поверху: Попри низьку приватність, він є найбезпечнішим для дотримання правила «двох стін» та миттєвого доступу до укриття, особливо для літніх людей.
• Моноліт проти панелі: Сучасні монолітно-каркасні будинки мають найвищий запас міцності проти вибухових хвиль, тоді як старі радянські панельки є найбільш вразливими і можуть руйнуватися як карткові будинки.

Раніше ми розповідали, кому треба сплатити податок на житло.

Чому не слід відкидати перший поверх?

Традиційно вважається, що жити на першому поверсі — наче оселитися на вітрині крамниці. Серед головних мінусів мешканці зазвичай виокремлюють:

• Низький рівень приватності;
• Ризик проникнення злодіїв (через що вікна доводиться закривати щільними жалюзі та металевими решітками);
• Комерційне сусідство (у багатьох новобудовах перші поверхи займають аптеки, магазини чи кафе, тому житлова зона часто починається лише з другого поверху).

Важливий плюс: Перший поверх або сходовий майданчик біля нього — це найбезпечніші зони під час прямої повітряної загрози. Звідси найшвидше спуститися в укриття або сховатися за правилом «двох стін». Крім того, маломобільні та літні люди тут взагалі не залежать від роботи ліфта.

Евакуація, пожежна безпека та блекаути

З нижніх і середніх поверхів набагато легше та швидше евакуюватися сходами, якщо ліфти заблоковані через пожежу чи руйнування від прильоту.

Фактор висоти: Більшість пожежних автодрабин в Україні розраховані на висоту до 9–16 поверхів (приблизно 30–50 метрів). Усе, що вище — опиняється в зоні підвищеного ризику.

Житло вище 7–9 поверху несе додаткові побутові загрози під час тривалих відключень світла. Мешканцям висоток складніше підійматися пішки, а через відсутність електроенергії на верхніх поверхах частіше відбуваються перебої з постачанням води.

Обирайте «золоту середину»

На думку фахівців, найбільш оптимальними для життя сьогодні є 4–8 поверхи. Ця «золота середина» забезпечує ідеальний баланс між безпекою, побутовим комфортом та енергонезалежністю від міської інфраструктури, що є критично важливим в умовах воєнного стану.

Які будинки найбільш стійкі до ударів?

Конструктивні особливості будівлі відіграють вирішальну роль під час вибухової хвилі. Сучасні технології тут значно виграють у радянської забудови. Монолітно-каркасні будинки є набагато міцнішими за панельні, оскільки їхній каркас та перекриття — це суцільний залізобетон. Така конструкція є цілісною, гнучкою та здатною витримувати колосальні навантаження.

Найменш безпечними є старі радянські панельки («хрущовки», «чешки»). Вони складаються з окремих плит, які під дією ударної хвилі можуть просто роз’їжджатися.

Рейтинг надійності будинків (від найбезпечніших до вразливих):

Місце в рейтингу	Тип будівлі	Особливості конструкції та рівень безпеки
1. Найнадійніші	Монолітно-каркасні (сучасні новобудови)	Мають найвищий запас міцності завдяки суцільнолитому залізобетонному каркасу. Стійкі до значних руйнувань.
2. Відносно надійні	Цегляні (нові ЖК та «сталінки»)	Мають товсті несучі стіни. Проте тримається безпека на якості кладки та типі перекриттів (бетонні плити значно кращі за дерев’яні).
3. Найбільш вразливі	Панельні (радянські багатоповерхівки)	Найбільш небезпечні під час війни. При потужній ударній хвилі панелі втрачають стійкість, через що цілі під’їзди складаються, як карткові будиночки.

Читайте також:

• «Фінський сценарій» для України: аналітики повідомили, коли та як закінчиться війна
• Старші, ніж у паспорті: як війна «додає» українцям до 15 років життя