Ключові тези:
Це була саме війна, хоча на законодавчому рівні бойові дії, що розпочалися на півночі Донеччини у квітні 2014 року, спочатку називали антитерористичною операцією (АТО).
Вам буде цікаво: Чи закінчиться війна в Україні у 2026 році: що бачать провидці та екстрасенси
АТО запровадили указом президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року у відповідь на окупацію росіянами Слов’янська та Краматорська. І не варто шукати в цій назві прихований підтекст. Так, попри незаперечний факт збройного російського вторгнення в Україну як у 2014 році, так і тепер, в юридичному полі стан війни й досі не оголошено. Але це жодним чином не заперечує факту збройної агресії проти нашої держави з боку РФ.
Дійсно, за Конституцією президент має повноваження вносити до Верховної Ради подання про оголошення стану війни. Однак зазвичай війну оголошує держава, яка здійснила напад, а не та, що чинить опір агресору. Тим більше, що міжнародне право, зокрема Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, визначає: сам факт збройного нападу вже є актом агресії, а отже — початком війни.
РФ здійснила збройний напад на Україну ще в лютому–березні 2014 року, залучивши своїх військових без розпізнавальних знаків під час захоплення Кримського півострова.
На Донеччину та Луганщину у квітні 2014 року російські окупанти також вторглися без розпізнавальних знаків. А повномасштабний напад у лютому 2022 року Росія взагалі намагалася виправдати так званою «спеціальною воєнною операцією».
Так сталося, що після Другої світової війни офіційне оголошення війни стало рідкістю. Причина в тому, що за нормами міжнародного права держава, яка першою оголошує війну, може бути визнана агресором, навіть якщо вона захищається.
Після окупації Криму Україна апелювала до норм міжнародного права та Статуту ООН щодо припинення агресії з боку Росії. Проте реакція міжнародної спільноти була слабкою, що лише посилило апетити агресора.
Через комплекс юридичних, економічних і військово-політичних чинників Україна не могла офіційно оголосити війну РФ.
По-перше, це могло ускладнити отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів, особливо з огляду на те, що країна перебувала на межі дефолту.
По-друге, оголошення війни обмежило б торговельні відносини.
По-третє, такий крок міг спровокувати повномасштабне вторгнення ще у квітні 2014 року, коли українська армія була не готова до такого протистояння, а країні терміново необхідно було проводити дострокові президентські та парламентські вибори, що в умовах офіційного оголошення війни було зробити неможливо.
Втім, ми не могли й надалі втрачати території. Тому ми вступили в бій.
Тривожні сигнали зі східних і південних областей почали надходити одразу після перемоги Революції Гідності. У Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях відбувалися проросійські мітинги з вимогами «федералізації».
Під час цих акцій використовували не українські прапори, а російські триколори, що свідчило про керування процесами з РФ. Та й паспорти у багатьох із тих «протестувальників» були з двоголовим російським орлом.
Натхненні швидкою анексією Криму, російські куратори підбурювали людей до заворушень і створення маріонеткових режимів.
Втім, на півдні ці плани швидко провалилися. 6 квітня 2014 року росіяни і так звані проросійські активісти захопили будівлі Донецької та Харківської ОДА. Останню без жодного пострілу звільнили вже в ніч проти 8 квітня силами спецпідрозділу «Ягуар» і спробу створити «харківську народну республіку» зірвали на самому початку.
Справжні бойові дії почалися 12 квітня 2014 року, коли на Донеччину вторгся загін російських військовиків без розпізнавальних знаків на чолі з офіцером ФСБ Ігорем Стрєлковим (Гіркіним). Тоді вони захопили Слов’янськ і Краматорськ, після чого на сході нашої держави й було оголошено режим АТО.
Чому саме ці міста? По-перше, вони розташовані більш ніж за 100 кілометрів від кордону з РФ, що створювало ілюзію «внутрішнього повстання» місцевого населення, а не прямого російського збройного втручання.
По-друге, Краматорськ мав військовий аеродром і був великим промисловим центром, що давало змогу приймати підкріплення і обслуговувати техніку.
По-третє, Слов’янськ є важливим залізничним та автомобільним вузлом. Контроль над ним дозволяв перерізати ключові шляхи і створити плацдарм для подальшого наступу на Харківщину та блокування українських військ, які рухалися на Донеччину з півночі.
Після 85 днів окупації ці міста звільнили 5 липня 2014 року. Проте це не забезпечило повного відновлення територіальної цілісності України. Частина Донеччини й Луганщини і весь Крим залишилися під окупацією.
У квітні 2018 році формат операції змінили: АТО переформатували на ООС (Операція об’єднаних сил), розширивши повноваження військового командування. Однак через Мінські домовленості щодо припинення вогню ми не змогли витіснити ворога за межі нашого кордону до лютого 2022 року.
Підсумок восьми років війни на сході України — тисячі загиблих серед цивільних і військових, тисячі поранених і покалічені людські долі. Це була справжня війна проти російських загарбників.
Вона триває й нині — вже як повномасштабна, що вражає кожен куточок країни.
За останні понад чотири роки ворог знову наблизився до цих, добре укріплених, міст. Імовірно, попереду — нова важка битва за Слов’янськ і Краматорськ.
Історія повторюється? Можливо. Але в 2014 році саме звідти її стали писати не за російським, а за українським сценарієм. І звільнення в липні 2014 року цих двох міст стало першою великою перемогою України у війні проти Росії. І цей факт красномовно засвідчив, що ми здатні самі визначати наше сьогодення і своє майбутнє.
Читайте також:
Звичні перекази з картки на картку попадають під фінперевірки або блокування. Причина — неправильне або…
Інформація про запровадження трудової повинності в Одесі викликала активні обговорення в мережі. Офіційні структури пояснили:…
Електронний підпис є базовим інструментом для роботи з документами та державними послугами. Українці можуть оформити…
Українці, які доглядають за літніми родичами, можуть розраховувати на державну фінансову підтримку. Виплати надають за…
Ефективне добриво для розсади можна приготувати вдома всього з трьох рослин.
В Україні готуються змінити систему мобілізації, а саме: структуру й назву територіальних центрів комплектування. Основна…