Ключові тези:
На запитання читачів сьогодні відповідає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
– Чи існують технічні причини, через які один багатоквартирний будинок може мати світло, а сусідній — ні?
– Так, таке буває досить часто, – пояснює експерт. – Будинки могли підключатися в різні періоди часу, бути збудовані в різні роки і підключені до мережі по-різному. Наприклад, у мене самого поряд стоять будинки зі світлом, а мій будинок без світла. Річ в тому, що сусідні будинки збудовані 40–50 років тому, а мій — близько 15 років тому, і його підключали за зовсім іншою схемою. Крім того, деякі будинки можуть бути підключені до критичної інфраструктури.
– Люди кажуть, що багатьох досвідчених фахівців обленерго мобілізували. Чи є зараз дефіцит кваліфікованих кадрів в енергетиці?
– Так, проблема з кадрами існує і у житлово-комунальній сфері, і в енергетиці. Причому, вона виникла задовго до початку повномасштабного вторгнення. Фактична укомплектованість технічними фахівцями низового рівня може становити трохи більше 45%. При цьому далеко не всіх можна забронювати, тому проблема справді величезна.
Вам буде цікаво: Підвищення тарифів на світло: у Кабміні зробили важливу заяву
Наприклад, коли відновлювали енергопостачання Києва, бригади працювали з десятків міст України, бо треба було повернути електрику у шість тисяч багатоквартирних будинків, що залишилися без тепла, світла і без усього.
Людей фізично не вистачає, і, якщо чесно говорити, більшість з них — передпенсійного віку.
– Люди отримують платіжки за електроенергію, якої фактично майже немає, і суми інколи зросли у рази. Із чим це пов’язано? Чи можливі перерахунки при тривалих вимкненнях?
– Платіжки справді приходять, і іноді люди бачать, що раніше вони споживали менше, а зараз більше. Але часто відіграє роль психологічний чинник.
Річ в тому, що коли у нас з’являється електрика, ми намагаємось максимально зарядити усі свої пристрої. Я маю на увазі павербанки, інвертори, телефони, ноутбуки, акумуляторні лампи тощо. Нам здається, що електроенергії було мало, тому що світло вмикають ненадовго, але при цьому ми використовуємо більше приладів, ніж зазвичай, і намагаємось зарядити все, що є вдома.
Щоб бути впевненим, що ви платите саме за фактичне споживання електроенергії, необхідно регулярно перевіряти дані лічильника. Ці дані можна звіряти щомісяця, коли ви передаєте показники оператору системи розподілу – обленерго.
Тому питання не стільки в тому, що вас обов’язково обманюють. Важливо розуміти, який у вас лічильник і як він працює. За потреби можна викликати спеціалістів обленерго, щоб вони перевірили його. Самостійно втручатися у роботу лічильника не можна, бо він є власністю обленерго.
Але при цьому ви маєте право контролювати його роботу. Якщо виникають сумніви, можна замовити офіційну перевірку. У будь-якому випадку дані у платіжці та показники лічильника мають збігатися.
– Які механізми впливу є у громади, якщо люди вважають розподіл електроенергії непрозорим?
– Перш за все потрібно запросити перелік об’єктів критичної інфраструктури, який ухвалюється органами місцевого самоврядування і потім затверджується обласною військовою адміністрацією.
Проблема в тому, що іноді до списку критичної інфраструктури можуть потрапляти родичі, знайомі, бізнес — наприклад, супермаркети або магазини, які не хочуть встановлювати генератори і користуються електрикою, яка повинна йти на лікарні.
Іноді виникають дивні ситуації. Наприклад, як було в Павлограді: одна вулиця постійно була зі світлом, а інша сиділа без світла по 20–22 години. Пізніше з’ясувалося, що людина з тієї вулиці, де завжди було світло, самостійно відключала сусідню вулицю, навіть без участі працівників оператора системи розподілу — просто тому, що знала, як це зробити.
Тому треба контролювати ситуацію: надсилати запити оператору системи розподілу, надсилати запити до обласної військової адміністрації, перевіряти, які об’єкти включені до списку критичної інфраструктури і на якій підставі.
– Чи є у Спілки споживачів комунальних послуг рекомендації для місцевої влади щодо комунікації в подібних кризових ситуаціях?
– Головна рекомендація — постійна комунікація з людьми. Зі співвласниками багатоквартирних будинків, з мешканцями приватного сектора. Люди повинні розуміти, в якому стані перебуває українська енергетика.
На жаль, комунікація у нас провалена практично на всіх рівнях — на місцевому, районному, на рівні громад, великих міст, обласних військових адміністрацій, операторів систем розподілу та «Укренерго».
Влада чомусь вирішила, що спілкування зі споживачами має обмежуватися публікацією графіків відключень. Але це абсурд. Людям треба пояснювати, що зруйновано, чому немає світла, які проблеми існують.
Більшість людей, наприклад, не розуміє, що таке пікові навантаження і маневрова генерація. Треба прямо пояснювати: майже вся маневрова генерація зруйнована, тому електроенергію важко подавати у години пік — умовно з 7-ї до 11-ї ранку і з 17-ї до 23-ї вечора.
У нас вже майже п’ять років війни, і ми так і не навчилися нормально пояснювати людям, що відбувається. Це серйозна помилка влади на всіх рівнях.
– Чи можливо технічно «карати» будинки протестувальників — тобто спеціально не вмикати їм електроенергію?
– Я ніколи не зустрічав випадків, коли будинки спеціально не вмикали тільки тому, що люди протестують проти відключень. У своїй практиці я такого не бачив. Бували ситуації, коли будинки випадали з технічних причин — наприклад, через проблеми з фазою або тому, що вони працювали за тимчасовою схемою, коли забудовник ще не здав будинок. Але щоб цілі будинки карали за протести — таких випадків я ніколи не зустрічав.
Хоч окупанти розбомбили все, до чого змогли дотягнутися, електрика все ж є. Не у всіх. І не завжди. Але все ж таки є. Не вдалося усіх нас занурити в темряву. І я був невимовно щасливий і вдячний за те, що світло є. Хоч на три години на добу. Я, чесно кажучи, налаштувався на те, що його не буде всю зиму. І воду привозитимуть. І відра, і каністри тягнути на дев’ятий поверх. А перезимували ще більш-менш нормально. Замазку з вікон не їли. Стільці в буржуйках не палили. Паркет на дрова не ламали. Але хто знає, що буде наступної зими?
Читайте також:
І хоч до Великодня ще майже місяць, пропонуємо вам рецепт святкової паски, яка завжди вдається.…
Сублімована кава сьогодні є одним із найпопулярніших різновидів розчинної кави. Вона поєднує швидкість приготування з…
В Україні готують реформу пенсійної системи, частину змін можуть запровадити вже у 2027 році. Експерт…
Блокування карток - не новина, причому торкнутися це може не лише українців, які знаходяться в…
Великдень - одне з найголовніших свят для християн. У 2026 році християни східного та західного…
В Україні готують одразу кілька фінансових ініціатив для підтримки громадян. Крім раніше анонсованої доплати у…