Як лікують церковні дзвони: незвичайна історія 70-річної дзвонарки

Ключові тези:

• Вік і фізичні травми не стали перешкодою для повернення до покликання та служіння.

• Церковний дзвін має не лише духовне, а й емоційно-заспокійливе значення для людей.

• Справжня віра й наполегливість здатні допомогти людині подолати навіть найважчі випробування.

Вона чує дзвони душею

Антонія прийшла до Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря спочатку послушницею. Почула дзвін — і він залишився з нею назавжди. Вона сама пішла вчитися до найкращої тодішньої дзвонарки, матінки Євгенії. Навчалася швидко, багато імпровізувала, намагалася, щоб її дзвін не був схожим на інші. І тут несподівано став у пригоді дитячий досвід — чуття ритму й мелодії.

Раніше ми розповідали, про 77-річну екскурсоводку, яка відвідала майже 100 країн світу.

Дзвони відкрили їй свої таємниці, хоча допускають до себе далеко не всіх. Є люди і з музичною освітою, і хочуть навчитись дзвонити, а нічого не виходить. А є ті, хто чує душею, серцем, тим і відкриваються дзвони.

Коли дзвони співають по-різному

– Дзвони співають по-різному в різні пори року, – каже матінка Антонія. – Взимку вони замерзають, звуки трохи приглушені в дощ, а влітку дзвони, навпаки, співають дуже яскраво. Щоб мелодія була гарною, треба підніматись на дзвіницю з молитвою. Тоді навіть зусиль не треба, мелодія народжується сама. Без молитви на дзвіницю я не підіймаюсь ніколи.

Вже тринадцять років 70-річна жінка є дзвонаркою. Коли лише починала, на дзвіниці були ще старі дзвони, більшість з них було знято з суден Чорноморського пароплавства. Тоді дзвонити їй не заважала навіть зламана нога, коліно, зібране лікарями на шурупах. Матінка Антонія щільніше затягувала ногу і підіймалась на дзвіницю. Каже, що молитва та дзвін діяли як знеболювальний засіб. Потім до монастиря привезли нові дзвони, виготовлені в Донецьку. Сопрано, тенор, бас, благовіст (найбільший, вагою 300 кілограмів), зазвонні та підзвонні дзвони (всього їх дев’ять) тепер дозволяють виконувати чудові мелодії.

Попри біль і метал у тілі

Але зламана нога була не останнім випробуванням. Після падіння матінка Антонія зазнала важкого перелому плеча. І знову лікарі зробили неможливе – складна металева конструкція тримає зараз плече і руку жінки до самого ліктя. Навіть на операційному столі вона благала лише про те, щоб мати можливість знову піднятися на дзвіницю.

– Лікарю, зробіть будь ласка так, щоб я повернулась на дзвіницю, – благала матінка Антонія

Її бажання здійснилося. Лікарям вдалося виконати майже неможливе.

Чудодійна сила дзвону

Церковний дзвін має не лише духовну, а й фізичну силу. Вчені встановили, що він є потужним генератором енергії, а частота його вібрацій близька до ритмів живої клітини. Під час звучання дзвони випромінюють резонансні ультразвукові хвилі, які впливають на людину заспокійливо й очищають.

Одного разу бачила, як до монастиря прийшла жінка з дитиною у колясці. Вона пила пиво з банки, а дитина заходилася у плачі і ніяк не заспокоювалася. Матусю це аж ніяк не цікавило. Потім задзвонили дзвони, і дуже швидко дитина заспокоїлася і заснула.

– Так, я помічала, як впливає дзвін на людей, особливо дітей, – каже матінка Антонія. – Бувало, бабуся приходила з онуком років п’яти, у нього весь час хиталася голова, тік такий. Він посилювався з початком дзвонів. Ми поспілкувалися і зʼясували, що вдома хлопчик багато часу проводить з телефоном і планшетом. І після цього тік теж посилюється. Я порадила зменшити час, який дитина проводить з гаджетами. Бабуся дослухалася і трохи згодом розповіла, що тік у хлопчика став проявлятися рідше.

Інша бабуся приходила до монастиря з дуже активним онуком. Вона помітила, що йому подобається слухати дзвони і після цього дитина стає значно спокійнішою.

Династія дзвонарок

Сьогодні поруч із матінкою Антонією дзвонаркою в монастирі є також її дочка, матінка Катерина. Така в них тепер династія дзвонарок. Разом радують людей чудовими мелодіями, допомагають у важкі воєнні часи заспокоїтися і привести думки до ладу. Тож якщо неподалік вашого дому є храм або монастир — знайдіть час завітати туди. Послухайте дзвони і помоліться.

Історія матінки Антонії — це приклад того, як покликання сильніше за біль. І, можливо, якщо поруч із вашим домом звучать дзвони, варто зупинитися на мить, прислухатися й дозволити собі відчути спокій.

На фото: У дзвіниці – дочка матінки Антонії Катерина

Читайте також:

• Індексація пенсій-2026: кому підвищать пенсію у березні, а кому – ні? (відео)
• Пенсії «заморозили»: до якої дати треба встигнути подати заяву, щоб не втратити гроші (відео)