Втратили сина, але не залишили онуку: як бабуся й дідусь самі виховують дитину після сімейної трагедії

Ключові тези:

• В Україні дедалі більше бабусь і дідусів оформлюють опіку над онуками після втрати або відмови батьків.
• Опіка над дитиною — це не лише любов, а й значне фінансове навантаження, з яким літні люди часто не можуть впоратися без сторонньої допомоги.

Киянка Лариса Постолатій разом із чоловіком уже чотири роки самотужки виховують онучку Олександру. Через сімейну трагедію 62-річна бабуся замінює онучці маму.

Раніше ми розповідали, скільки пенсіонерам доплачують за дітей.

Сам на сам із горем

Дівчинка Саша – єдина дочка покійного сина Лариси Степанівни. Зовсім маленькою її покинула мама – поїхала шукати кращої долі й будувати особисте життя. Дівчинка залишилася з батьком. Тож бабуся брала активну участь у її догляді і вихованні вже тоді. А коли Саші було чотири роки – її тато помер, залишивши своїх батьків з великим горем і маленьким щастям водночас.

– У нас тоді взагалі була така ситуація, що чоловікові зробили операцію з третьою стадією раку. Син фактично рік пролежав, в нього було три інсульти. Як син помер, колишня невістка прислала нотаріально посвідчену відмову від дитини. Як я не просила її, казала, нехай Саша з нами живе, але будь її мамою. Та де там. В неї інший чоловік і своє життя, – ділиться Лариса Степанівна.

Через суди дідусь з бабусею оформили опікунство над рідною онучкою.

Маленьке щастя після великого горя

Сьогодні онучка — третьокласниця. Вона активна, життєрадісна, займається танцями, вчить англійську. У дворі всі знають їхню історію, тому дівчинку не дражнять. Та, як і кожна дитина, вона мріє про маму й тата.

– Колись вона навіть хотіла називати нас не «бубуся і дідусь», а «мама і тато». Але я проти. Ми – ті, хто ми є. Тато був дуже хорошим до неї, але так мало часу їм судилося. Мама – яка б вона не була – дала їй життя. Тому ми на ці звання не претендуємо, – пояснює жінка.

Коли пенсії замало

Оформлення опіки — це не лише документи й відповідальність, а й постійні витрати. Пенсії літніх людей часто ледь вистачає на базові потреби, не кажучи вже про розвиток дитини.

— Ще в період, коли я оформляла опіку, познайомилася з благодійним фондом «Зростай в родині». Навіть не знаю, чи впоралась би без них. Що тих грошей бабусиних і дідусевих? А фонд дуже допомагає. От і англійську додатково Саша вчить завдяки їм. Постійно отримуємо продуктові набори, запрошують нас на різні заходи цікаві. Завдяки фонду я дізналася, що наш випадок не поодинокий. Насправді дуже багато бабусь і дідусів оформляють опіку над онуками. Є й такі, яким і за 70 років уже. У когось не одна, а дві-три дитини. Самотужки таке не витягнеш, — розповідає Лариса Постолатій.

Як отримати допомогу

Історія цієї родини — не виняток. Сьогодні чимало дітей після втрати батьків залишаються саме з літніми родичами. Але опіка над дитиною — це не лише любов і турбота, а й щомісячні витрати. Пенсій і опікунських виплат часто недостатньо, особливо коли дитині потрібні додаткові заняття або лікування. Тож окрім державних виплат, частина сімей звертається по допомогу до громадських організацій. Зокрема, в Україні працює благодійний фонд «Зростай в родині», який підтримує сім’ї, де дітей-сиріт виховують опікуни похилого віку. Допомога зазвичай включає продукти, речі першої необхідності та підтримку в навчанні дітей і надається після звернення родини. Для цього необхідно написати листа на електронну пошту infamilyorg@gmail.com або заповнити форму на сайті infamily.org.ua.

Також опікунам радять починати з консультації в службі у справах дітей і органах соцзахисту — саме там підкажуть, на які виплати і види допомоги можна розраховувати.

Читайте також:

• Як не втратити пенсію та соцвиплати: в Україні запровадили нові правила апостилю (відео)
• Безкоштовних квартир більше не буде: що відомо про скасування приватизації (відео)