Ключові тези:
На пенсії можна відкрити нове покликання і реалізувати творчий потенціал.
Народна лялька — це не просто ремесло, а частина української культури та історії.
Навіть невелика справа може стати важливою підтримкою для інших, зокрема для військових.
На пенсії життя може заграти новими барвами — це доводить історія майстрині з Конотопа на Сумщині. 70-річна Надія Бадзим багато років працювала бухгалтеркою, виховала дітей, дочекалася онуків, а після виходу на заслужений відпочинок відкрила для себе світ народної ляльки.
Вам буде цікаво: Лялька-мотанка у зріст людини: як майстриня зі Львівщини створила оберіг без жодного шва
Сьогодні її роботи можна побачити на виставках, вони зберігаються в музеях, а також передаються українським військовим як обереги. Крім того, майстриня безкоштовно навчає всіх охочих давньому ремеслу.
Надія Михайлівна народилася 1955 року в селі. З дитинства звикла до праці та завжди тягнулася до творчості. Вишивання, бісероплетіння, писанкарство, в’язання, соломоплетіння — ці заняття були частиною її життя.
За словами майстрині, вона вміє багато: створювала прикраси, декорувала святкові вироби, вишивала ікони. Проте саме ляльки довгий час залишалися для неї невідомою сферою.
Коли діти подорослішали, з’явився час для себе — і разом із цим нове захоплення, яке змінило життя.
Першою роботою стала лялька-мотанка «Долюшка». Надія Бадзим самостійно шукала інформацію та навчалася за порадами з інтернету. Результат перевершив очікування і надихнув її створювати обереги для військових.
З того часу майстриня виготовила понад сотню ляльок, які передає захисникам України. Під час однієї із зустрічей із військовими вона не змогла стримати емоцій — слова застрягли в горлі, але реакція бійців сказала більше за будь-які промови.
Відтоді жінка активно співпрацює з волонтерами та продовжує допомагати армії через свою творчість.
Майстриня спеціалізується на народній вузловій ляльці — мотанці. Такі вироби не шиють, а створюють шляхом скручування тканини та перев’язування вузлів.
Кожна деталь має значення: одяг, хустка, зачіска, навіть довжина спідниці. У різних регіонах України існують свої особливості створення ляльок, що робить це ремесло справжньою культурною спадщиною.
Надія Бадзим згадує, що подібні ляльки пам’ятає ще з дитинства — їх робила її бабуся буквально з підручних матеріалів.
Сьогодні роботи майстрині представлені на виставках і зберігаються в музеях. Зокрема, вона створила десятки авторських реплік народних ляльок за регіональними традиціями Середньої Наддніпрянщини, частково відтворених за науковими описами.
На створення однієї ляльки може знадобитися від години до кількох днів. У колекції є й тематичні роботи — наприклад, лялька козака Мамая або військового капелана.
Окрема гордість майстрині — її учні. У Конотопі вона проводить майстер-класи, куди приходять як діти, так і люди старшого віку. Більшість занять — безкоштовні.
Надія Бадзим переконана: народна лялька — це не просто хобі, а зв’язок поколінь, спосіб зберегти історію і передати її далі.
Читайте також:
Суд роз’яснив, у яких випадках індексація скасовується через перерахунок, а коли пенсіонери зберігають право на…
Попри право на безкоштовний проїзд у місті, є транспорт, де пенсіонери змушені купувати квитки. Де…
Деякі періоди заробітку можна виключити з розрахунку, якщо вони знижують загальний розмір виплат. Як це…
Не секрет, що український уряд разом із європейськими партнерами розробляє програми добровільного повернення біженців. Проте…
Багато хто відкладає цю справу на осінь, проте це помилка. Рослини формують квіткові бруньки на…
У полуничний сезон порадуйте себе розкішними варениками рожевого кольору. Це не лише красиво, а ще…