Ключові тези:
Медична назва вікового зниження слуху — пресбіакузис. Це поступове й незворотне погіршення слухової функції, яке зазвичай уражає обидва вуха одночасно. Найперше людина перестає добре сприймати високі частоти — дзвінки, сигнали, жіночі та дитячі голоси.
Читайте також: Як користуватись навушниками, щоб не зіпсувати слух?
За словами лікарки Ірини Кіц, ушкодження слуху можуть виникати і в молодшому віці — через тривалий вплив гучного шуму, зокрема на роботі або під час прослуховування музики в навушниках. У таких випадках проблема з’являється вже у 30–40 років. Проте найчастіше вікова туговухість прогресує після 60 років.
Статистика свідчить:
у віці 65–70 років проблеми зі слухом має кожна третя людина;
після 75 років — кожна друга.
Швидкість і ступінь втрати слуху залежать від багатьох чинників. Серед основних:
спадкова схильність;
травми голови або вух;
природне старіння;
гострі та хронічні інфекції вуха;
цукровий діабет і серцево-судинні захворювання;
прийом деяких медикаментів (зокрема з токсичним впливом на внутрішнє вухо);
дефіцит вітамінів A, C, E та магнію.
Негативно впливають також куріння і часті сірчані пробки.
Вікова втрата слуху розвивається повільно, і людина часто до неї звикає. Проте насторожити мають такі симптоми:
складно розібрати швидку або невиразну мову;
з’являється потреба постійно перепитувати або читати з губ;
важко зрозуміти співрозмовника на фоні шуму;
високі звуки чути гірше, ніж низькі;
розмова телефоном викликає дискомфорт навіть на максимальній гучності;
з’являються дзвін, шум у вухах або запаморочення.
Обстеження проводить отоларинголог або сурдолог.
Якщо слух погіршився лише з одного боку, лікар має виключити отит, травми або новоутворення. Для цього застосовують:
огляд вуха за допомогою отоскопа;
камертональні проби;
аудіометрію.
За потреби можуть призначити КТ або МРТ.
Повністю зупинити вікову туговухість неможливо, але, за словами лікарки Ірини Кіц, її розвиток можна суттєво сповільнити. Для цього рекомендують:
фізіотерапію;
прийом вітамінів і препаратів для покращення мозкового кровообігу;
уникання гучних звуків, особливо в навушниках;
відмову від куріння та інших шкідливих звичок;
регулярну, але обережну гігієну вух;
своєчасне лікування вушних інфекцій.
За значної втрати слуху підбирають слуховий апарат. У тяжких випадках, коли він неефективний, можливе проведення кохлеарної імплантації.
Ірина Кіц – лікарка-отоларинголог, сурдолог. Освіта – Дніпропетровський державний медичний університет, стаж роботи – 20 років.
Вас також можуть зацікавити новини:
Біла кора в саду — звична ознака осінньої підготовки до холодів. Проте не всі суміші…
Набридли звичайні котлети? Спробуйте натомість м'ясні ватрушки. Точно будете у захваті!
Не всі українці після 65 років мають право на пенсію за віком. Але відсутність необхідного…
Якщо Пенсійний фонд припустився помилки під час призначення або перерахунку пенсії, не варто обмежуватися усним…
Чоловік зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни отримує лише 2595 гривень соціальної допомоги. Чи…
Чи хотіли б ви виростити на власному городі помідори вагою до кілограма? Городник із Чернігова…