Ключові тези:
ГРВІ та ангіна мають інфекційну природу, а не виникають через холод чи переохолодження.
Холодні продукти не шкодять горлу і навіть можуть зменшувати біль під час запалення.
Зростання захворюваності взимку пов’язане зі скупченістю людей, а не з низькою температурою повітря.
Класичні симптоми нежитю та кашлю спричиняють конкретні віруси: риновіруси, коронавіруси, РС-вірус, аденовіруси та інші. Віруси не можуть «з’явитися» в дихальних шляхах лише через те, що людина змерзла. Їх природу детально дослідили ще в першій половині ХХ століття.
— Остаточне спростування зв’язку між переохолодженням і розвитком ГРВІ було зроблено ще у 1933 році. В ізольованій арктичній комуні з населенням близько 500 осіб навіть у період сильних морозів частота ГРВІ поступово знизилася майже до нуля. Але різкий спалах захворюваності стався після прибуття нових працівників, які привезли із собою віруси, — пояснює Євген Щербина.
Отже, холод сам по собі не викликає ГРВІ, якщо людина не контактувала з вірусом.
Уявлення про шкоду холодної їжі сягають ще часів Гіппократа. Проте сучасна медицина має інше пояснення.
— Холодні продукти проходять через ротоглотку за лічені секунди і швидко нагріваються в шлунку. Вони просто не встигають охолодити тканини настільки, щоб викликати запалення, — наголошує лікар.
Більше того, холод широко застосовується в медицині: після видалення мигдаликів або аденоїдів саме прохолодна їжа допомагає зменшити біль. Такий самий ефект можливий і при болю в горлі під час запальних процесів.
Варто пам’ятати, що «ангіна» — це стрептококовий тонзиліт або фарингіт, інфекційне захворювання, спричинене бактерією Streptococcus pyogenes. Тож морозиво не є причиною хвороби.
Не завжди. Типову бактеріальну пневмонію зазвичай викликає умовно-патогенна флора, яка постійно присутня в дихальних шляхах.
— На фоні ГРВІ може розвинутися бактеріальне ускладнення — синусит, отит або пневмонія. Вірусне запалення знижує здатність місцевого імунітету контролювати бактерії. Переохолодження також може впливати на ці механізми, — пояснює інфекціоніст.
При цьому йдеться про значне зниження температури тіла. Легка прохолода майже не впливає на організм, тоді як зниження температури на 1–4 градуси може суттєво послабити імунну відповідь.
— Такої гіпотермії неможливо досягти просто прогулянкою без шапки. Це радше екстремальні умови, які рідко трапляються в повсякденному житті, — уточнює лікар.
Підвищення захворюваності взимку пов’язане не з температурою, а з поведінковими та середовищними чинниками.
— Основна причина — скупченість людей у закритих приміщеннях: дитячі садки, школи, університети, офіси. Це сприяє активній циркуляції вірусів, — пояснює Євген Щербина.
Додатково сухе й прохолодне повітря сприяє довшому виживанню вірусів у навколишньому середовищі. Існує також гіпотеза, що холодне повітря може знижувати місцевий імунітет слизової, переводячи безсимптомну інфекцію в клінічну форму. Проте ця теорія ще потребує наукового підтвердження.
Євген Щербина – дорослий і дитячий лікар-інфекціоніст. У колі його професійних інтересів – інфекційні захворювання, спричинені вірусами, бактеріями, грибками та паразитами. Працює на засадах доказової медицини.
Читайте також:
В Україні обговорюють пенсію від 6000 грн, але нова система може не всім принести підвищення.…
Частина людей витирає посуд після миття, інші залишають його сохнути самостійно. Пояснюємо, який варіант правильний…
Вербна неділя для багатьох асоціюється з освяченням гілочок і жартівливими примовками. Але за цими звичаями…
Якщо ви подали сканкопії трудової книжки до Пенсійного фонду, але не отримали відповіді, перевірити статус…
У квітні державний поштовий оператор переглянув частину тарифів на доставлення посилок. Ціни змінилися вперше з…
Проблеми із серцем не завжди проявляються під час візиту до лікаря. Часто вони виникають у…