Ключові тези:
ГРВІ та ангіна мають інфекційну природу, а не виникають через холод чи переохолодження.
Холодні продукти не шкодять горлу і навіть можуть зменшувати біль під час запалення.
Зростання захворюваності взимку пов’язане зі скупченістю людей, а не з низькою температурою повітря.
Класичні симптоми нежитю та кашлю спричиняють конкретні віруси: риновіруси, коронавіруси, РС-вірус, аденовіруси та інші. Віруси не можуть «з’явитися» в дихальних шляхах лише через те, що людина змерзла. Їх природу детально дослідили ще в першій половині ХХ століття.
— Остаточне спростування зв’язку між переохолодженням і розвитком ГРВІ було зроблено ще у 1933 році. В ізольованій арктичній комуні з населенням близько 500 осіб навіть у період сильних морозів частота ГРВІ поступово знизилася майже до нуля. Але різкий спалах захворюваності стався після прибуття нових працівників, які привезли із собою віруси, — пояснює Євген Щербина.
Отже, холод сам по собі не викликає ГРВІ, якщо людина не контактувала з вірусом.
Уявлення про шкоду холодної їжі сягають ще часів Гіппократа. Проте сучасна медицина має інше пояснення.
— Холодні продукти проходять через ротоглотку за лічені секунди і швидко нагріваються в шлунку. Вони просто не встигають охолодити тканини настільки, щоб викликати запалення, — наголошує лікар.
Більше того, холод широко застосовується в медицині: після видалення мигдаликів або аденоїдів саме прохолодна їжа допомагає зменшити біль. Такий самий ефект можливий і при болю в горлі під час запальних процесів.
Варто пам’ятати, що «ангіна» — це стрептококовий тонзиліт або фарингіт, інфекційне захворювання, спричинене бактерією Streptococcus pyogenes. Тож морозиво не є причиною хвороби.
Не завжди. Типову бактеріальну пневмонію зазвичай викликає умовно-патогенна флора, яка постійно присутня в дихальних шляхах.
— На фоні ГРВІ може розвинутися бактеріальне ускладнення — синусит, отит або пневмонія. Вірусне запалення знижує здатність місцевого імунітету контролювати бактерії. Переохолодження також може впливати на ці механізми, — пояснює інфекціоніст.
При цьому йдеться про значне зниження температури тіла. Легка прохолода майже не впливає на організм, тоді як зниження температури на 1–4 градуси може суттєво послабити імунну відповідь.
— Такої гіпотермії неможливо досягти просто прогулянкою без шапки. Це радше екстремальні умови, які рідко трапляються в повсякденному житті, — уточнює лікар.
Підвищення захворюваності взимку пов’язане не з температурою, а з поведінковими та середовищними чинниками.
— Основна причина — скупченість людей у закритих приміщеннях: дитячі садки, школи, університети, офіси. Це сприяє активній циркуляції вірусів, — пояснює Євген Щербина.
Додатково сухе й прохолодне повітря сприяє довшому виживанню вірусів у навколишньому середовищі. Існує також гіпотеза, що холодне повітря може знижувати місцевий імунітет слизової, переводячи безсимптомну інфекцію в клінічну форму. Проте ця теорія ще потребує наукового підтвердження.
Євген Щербина – дорослий і дитячий лікар-інфекціоніст. У колі його професійних інтересів – інфекційні захворювання, спричинені вірусами, бактеріями, грибками та паразитами. Працює на засадах доказової медицини.
Читайте також:
Договір дарування часто сприймають як простий і остаточний спосіб передачі майна родичам. Закон дозволяє розірвати…
Щороку напередодні свят господині намагаються приготувати ідеальний салат «оселедець під шубою» — ніжний, соковитий і…
З початку 2026 року українцям доведеться більше платити за зарахування страхового стажу. Причина — підвищення…
У наші тривожні дні захворювання та патології діагностуються, на жаль, найрізноманітніші. У ситуації, коли 4-й…
У 2026 році держава збереже право на безплатний проїзд у маршрутних таксі для низки соціально…
Цей простий і бюджетний лайфхак підкаже, як перетворити використані винні пробки на корисний матеріал для…