Ключові тези:
Шановні читачі, ми продовжуємо серію публікацій про речі, які на перший погляд здаються непотрібними, а насправді можуть виявитися справжніми скарбами. Веде її експерт з колекціонування Дмитро Жогов. Сьогодні поговоримо про старий одяг та взуття, на яких можна заробити.
Якось захотів я собі купити камізельку, або кептар – український жилет, або безрукавку, красиво розшиту і краще з овчиною.
Чому з овчиною? Добре тримає тепло, але в той же час і не парить. Вийдеш на двір, а спина суха.
А по-друге, руки в ній вільні. Можна і дрова колоти, і тісто місити, і паркан лагодити – нічого не заважає.
По-третє: а які там кишеньки! Раніше, в давнину, в них тримали кресало, ніж або тютюн. А тепер туди ідеально лягають телефон і ключі.
І ось бачу перший лот – «Кептар жіночий, стародавній, понад 200 років» з Калуша, вишитий старим бісером.
Насправді, звісно, навряд чи йому двісті років, але виглядає дійсно як з казки: на чорній сукні розквітає цілий сад – великі квіти, блискучий бісер, золотиста нитка. Початкова ціна – чотири тисячі, а зараз можна купити за сорок три тисячі.
Таку ціну я, звісно, не потягнув. Вирішив, що вже краще в своїй джинсовій куртці, купленій у молодого турка, ще походжу.
Хоча, насправді, ціни на кептарі різняться. Можна і за 300 гривень придбати, а є і за 30 тисяч.
Спочатку трохи історії. Хочу вам розповісти про вишиванки. Перші свідчення про них датуються VI–VII століттями.
А в 1909 році в селі Мартинівка Черкаської області розкопали старовинний скарб. Серед іншого там було виявлено і спеціальні металеві нашивки на одяг – фігурки людей в сорочках з вишивкою, що гопак танцювали.
Деякі розгледіли в цих фігурках зображення древніх слов’ян, які ходили у вишиванках і носили вуса.
Я ж, навпаки, побачив двох страхіть або інопланетян з затеклими ногами і з застібками на грудях.
Взагалі вишиті сорочки – це не лише український винахід. Ось, наприклад, колишній президент України Віктор Ющенко якось добув старовинну вишиванку, продану йому як сорочка самого Павла Полуботка – гетьмана, який виступив на боці Петра I, але потім упав в неласку і помер у в’язниці.
Сам Ющенко кілька разів з гордістю одягав цю сорочку. Носив її доти, доки не знайшовся фахівець, який натякнув йому, що, по-перше, вона жіноча, а по-друге, навіть не слов’янська, а марійська (є в Росії такий фінно-угорський народ – марійці). Тож з вишиванками треба бути обережнішими.
Ціни на вишиванки бувають ще й які. Наприклад, нещодавно продавали старовинну українську жіночу вишиванку, за яку просили, тримайтеся за стілець, 80 тисяч гривень!
Виглядала вона як весільна сукня – сорочка довга, з квітами на рукавах і грудях. Вишивка: фіолет, вишня, смарагд. Нитки переливаються, ніби росою вкриті.
А ось моя знайома костюмерка надзвичайно раділа, коли їй вдалося купити на інтернет-аукціоні старовинні червоні чобітки. Причому за безцінь – за 200 гривень!
– Їх трохи наш театральний чоботар підіб’є – і в танець! Вони ще проживуть, – сказала вона.
Тож бабусина камізелька або кептар діда, навіть якщо не представляють особливої цінності, все одно ще можуть стати в нагоді. А чоботи такі танцювальні «па» покажуть, що глядачі аплодуватимуть стоячи.
Може, і хтось із вас зможе ощасливити театральну костюмерку, і тоді у вашому кептарі на сцену вийде сам Тарас Бульба або Тев’є-молочник?
Пишіть нам! Якщо що – покопаємося разом у скринях, від яких пахне міцним нафталіном.
Наступного разу будемо розбирати ваші листи. Ми їх уважно читаємо і, звичайно ж, обов’язково відповімо.
Пишіть, які речі ви бережете, які шкода викинути і про які думаєте: може, це комусь потрібно? Не викидайте, поки я не гляну.
Наша адреса: 65058, м. Одеса, вулиця Добровольців, 2, офіс 314, або на електронну пошту редакції – gazeta.np@gmail.com
«Ніколи! Чуєте? Ніколи не викидайте речі, не вислухавши моїх порад!» – рекомендує Дмитро Жогов, експерт з колекціонування.
Читайте також:
Осінь — саме та пора, коли хочеться обгорнутися у теплий плед, заварити запашного чаю або…
Легендарний музей Лувр став сценою кінематографічного злочину: 7 хвилин, бензопили, вантажний ліфт та зникнення реліквій,…
Раніше бабусі заздалегідь складали у шафу «вузлик на смерть» — скромний одяг, у якому хотіли…
Коли за вікном похмуро, хочеться чогось теплого, м'якого та затишного. Цей суп-пюре з печеного болгарського…
На початку ХХ століття Париж був задушливим не через повітря, а через моду. Важкі сукні,…
Роки невблаганно йдуть уперед. Не встигнеш озирнутися, і ти вже на пенсії. З одного боку,…