Яких ляльок можна продати за тисячі гривень — навіть якщо вони зі смітника

Ключові тези:

• Деякі старі ляльки з СРСР можуть коштувати тисячі гривень і навіть доларів, особливо якщо вони рідкісні, випущені обмеженим тиражем або у довоєнні/післявоєнні роки.
• Не викидайте старі речі – серед них можуть бути справжні колекційні скарби, особливо ляльки з унікальними деталями (сплячі очі, прошите волосся, оригінальний одяг).
• Радянські та трофейні ляльки викликають ажіотаж у колекціонерів, навіть якщо вони у поганому стані — вони їх відновлюють як «кинутих дітей».

Поради про непотрібні речі: на якому мотлоху і як можна заробити

Шановні читачі, ми продовжуємо серію публікацій про речі, які на перший погляд здаються непотрібними, а насправді можуть виявитися справжніми скарбами. Веде її експерт з колекціонування Дмитро Жогов. Сьогодні поговоримо про ляльок, які можуть принести своїм власникам чималий прибуток.

Скарб зі смітника

Це було ще до повномасштабки. Запросили нас з дружиною якось на весілля. Зрозуміло: ми вбралися, дружина нафарбувалася, надушилася, накрохмалилася. У мої штиблети можна було як у дзеркало дивитися. Приїхали на таксі в гості. Йдемо до парадної: дружина несе букет, я – останні пилинки з себе здуваю, виблискую і пахну. І вже підходимо до будинку, як тут…

Біля сміттєвих баків, там, де люди залишають речі, які шкода викидати в смітник – може, ще іншим знадобляться, – стоїть лялька.

І ця лялька мене зацікавила. Я сповільнюю крок і витріщаюся на неї.

– Навіть, блін, не думай! – шипить дружина, вловивши мій погляд. – Я бачу, куди ти дивишся.

– Та я тільки на секунду, – бурмочу я і кидаюся до баків.

Лялька – зі скуйовдженим волоссям, у брудній шубі. Ноги в черевиках явно згнили. І черевики, і панчохи в’їлися в пластмасу. Мабуть, її колись на шафу закинули, а потім зверху стеля протекла. І ось у такому занедбаному стані вона й лежала.

Я починаю її ногою ворушити і розглядати. І тут всі мої колекціонерські демони зашепотіли: «Бери, господарю, бери!». А дружина в цей момент вже репетирувала в голові розлучення – я відчував.

– На нас у вікно дивляться, – шипить дружина. – А ти в смітнику копаєшся.

Я неохоче відходжу від ляльки, а вона начебто рідкісна. Для звичайних ляльок не робили такого гардеробу: і шуба, і панчохи. І тут бачу: до смітника плентається бездомний з дротом, загнутим гачком. Він папір збирає, але може і ляльку прихопити.

І, плюнувши на все, хапаю ляльку. У моєї дружини, клянуся, пара валила з вух – так вона кипіла від злості.

– Куди ж ти цю смердючку подінеш? Весілля ж! Вона ж пропахла вся смітником!

Але я ляльку на сходовій клітці за трубою сховав. У квартиру дружина навідріз відмовилася разом з нею заходити. На весіллі сидів як на голках: а раптом заберуть? Або прибиральниця викине? Але ніхто не зазіхнув. Прибіг коли додому – спершу поліз в інтернет. Так і є.

Лялька «Валя» (СРСР). Виробник: об’єднання «Укрпластіграшка», Харківська фабрика.

Період випуску: 1970–1980-ті роки.

Розмір: 47 сантиметрів. Особливості: «сплячі» очі (закриваються при нахилі назад), прошите синтетичне волосся, стандартний наряд – сукня в смужку, іноді з жилетом або пальто.

Моя Валя погано збереглася: колготи діряві, черевики просять каші. Але полетіла на аукціоні за три тисячі – за один день.

Цінні іграшки

Плангонологи (так називаються колекціонери ляльок – а ви подумали, лікарі?), побачивши ось таких понівечених ляльок з непраним комплектом речей і немитою головою, впадають у стан несамовитості. Їм кров з носа треба роздобути таку ляльку і доглядати за нею, як за покинутою дитиною, яка випадково опинилася на вулиці.

Треба сказати, що я не є знавцем ляльок. Але відчути, що це рідкість, можу. За тонкістю розпису, за десятками дрібниць. І мій приклад з лялькою Валею – він не найяскравіший. Радянські ляльки продають і за тисячу доларів. І дорожче!

Не так давно була продана лялька «Іра», випущена в Києві на фабриці «Перемога». А пішла вона за 80 тисяч гривень. Чому так дорого?

Ці ляльки випускалися ще в 1940-1950-х роках, у ранній післявоєнний період. Лялька з тирси, а пресовані матеріали погано зберігалися – тому «живих» екземплярів у хорошому стані залишилося вкрай мало. Тому й дорого.

А ми продовжимо нашу розповідь про іграшки радянські й трофейні наступного разу. Пишіть нам: чи є у вас старі іграшки. Ми із задоволенням проконсультуємо вас щодо ваших знахідок.

Пишіть, які речі ви бережете, які шкода викинути і про які думаєте: може, це комусь потрібно? Не викидайте, поки я не гляну.

Наша адреса: 65058, м. Одеса, вулиця Добровольців, 2, офіс 314, або на електронну пошту редакції – gazeta.np@gmail.com

• «Ніколи! Чуєте? Ніколи не викидайте речі, не вислухавши моїх порад!» – рекомендує Дмитро Жогов, експерт з колекціонування.

Читайте також:

• Не викидай старі речі, доки не дізнаєшся: як рідкісні платівки стають сімейним золотом
• Якшо у вас у серванті стоїть сервіз «Мадонна», ви можете стати власником статку