Чим загрожує це захворювання без належного лікування, розповіла лікарка-ревматологиня вищої категорії Наталія Герасименко.
Про що ви дізнаєтесь:
Коксартроз, або артроз кульшового суглоба, — це хронічне захворювання, що поступово розвивається: в першу чергу вражається хрящ, а згодом — інші елементи суглоба. У результаті порушується його опорна й рухова функція, а на пізніх етапах відбувається деформація.
Це одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухової системи, основна причина болю в ділянці стегна. Розвиток хвороби зумовлений змінами внутрішньосуглобової рідини, яка виконує роль мастила та амортизатора. Підвищена в’язкість цієї рідини погіршує живлення хряща й пришвидшує його руйнування. Простір у суглобі звужується, зростає тертя між кістками, з’являються кісткові нарости — остеофіти.
Коксартроз буває однобічним або двобічним. Його найчастіше діагностують у людей віком понад 50 років, а в молодших пацієнтів недуга іноді розвивається після травм, зокрема спортивних.
Лікарі наголошують: основна причина розвитку коксартрозу — поєднання надмірного навантаження на суглоб і порушення його живлення. Серед чинників ризику:
Ознаки хвороби залежать від її стадії (всього їх чотири). На початку симптоми можуть бути відсутні, згодом з’являється біль, що поступово посилюється. Він локалізується в ділянці стегна, паху, сідниць, попереку або коліна. Його можуть провокувати переохолодження, фізичні навантаження, сильна застуда. Часто біль зберігається навіть у стані спокою.
Інша характерна ознака — зменшення рухливості: звичні рухи даються щоразу важче. При ходьбі або обертанні ноги чути клацання й хрускіт — через остеофіти в суглобі. У важких випадках уражена кінцівка коротшає, хода змінюється, з’являється кульгавість.
Для встановлення діагнозу зазвичай достатньо виконати рентгенографію кульшового суглоба: на знімку можна буде побачити структуру кісткової тканини та розмір суглобової щілини. Лікар також проведе огляд і функціональні проби для визначення обсягу рухів. Додатково може знадобитися проведення МРТ, КТ або УЗД кульшового суглоба, а також аналізи крові та сечі для виявлення запального процесу, іноді – пункція суглобової рідини.
На ранніх стадіях призначають протизапальні й знеболювальні засоби, міорелаксанти, хондропротектори, препарати для покращання кровообігу. Також ефективними є фізіотерапія, лікувальна гімнастика, здорова дієта, колагенові й омега-3 добавки.
У тяжких випадках потрібна операція — найчастіше ендопротезування, тобто заміна враженого суглоба штучним.
Для профілактики коксартрозу рекомендується:
Наталія Герасименко – лікарка-ревматологиня вищої категорії, працює в Дніпропетровській міській лікарні №6. Освіта – Дніпропетровський державний медичний інститут, медичний факультет. Стаж роботи – 46 років.
Читайте також:
Жителька Харкова звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про переведення її з пенсії за…
Пенсійний фонд назвав категорії громадян, які мають підтвердити особу. В іншому випадку вони залишаться без…
Вересень завершиться хмарною погодою.
Чи будуть геомагнітні хвилювання цього дня?
Жовтень — місяць, коли організм особливо гостро реагує на холод, нестачу сонця й перепади настрою.…
Майонез — найчастіший гість на нашій кухні, але чи замислювалися ви, наскільки він корисний? Ми…