Чим загрожує це захворювання без належного лікування, розповіла лікарка-ревматологиня вищої категорії Наталія Герасименко.
Про що ви дізнаєтесь:
Коксартроз, або артроз кульшового суглоба, — це хронічне захворювання, що поступово розвивається: в першу чергу вражається хрящ, а згодом — інші елементи суглоба. У результаті порушується його опорна й рухова функція, а на пізніх етапах відбувається деформація.
Це одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухової системи, основна причина болю в ділянці стегна. Розвиток хвороби зумовлений змінами внутрішньосуглобової рідини, яка виконує роль мастила та амортизатора. Підвищена в’язкість цієї рідини погіршує живлення хряща й пришвидшує його руйнування. Простір у суглобі звужується, зростає тертя між кістками, з’являються кісткові нарости — остеофіти.
Коксартроз буває однобічним або двобічним. Його найчастіше діагностують у людей віком понад 50 років, а в молодших пацієнтів недуга іноді розвивається після травм, зокрема спортивних.
Лікарі наголошують: основна причина розвитку коксартрозу — поєднання надмірного навантаження на суглоб і порушення його живлення. Серед чинників ризику:
Ознаки хвороби залежать від її стадії (всього їх чотири). На початку симптоми можуть бути відсутні, згодом з’являється біль, що поступово посилюється. Він локалізується в ділянці стегна, паху, сідниць, попереку або коліна. Його можуть провокувати переохолодження, фізичні навантаження, сильна застуда. Часто біль зберігається навіть у стані спокою.
Інша характерна ознака — зменшення рухливості: звичні рухи даються щоразу важче. При ходьбі або обертанні ноги чути клацання й хрускіт — через остеофіти в суглобі. У важких випадках уражена кінцівка коротшає, хода змінюється, з’являється кульгавість.
Для встановлення діагнозу зазвичай достатньо виконати рентгенографію кульшового суглоба: на знімку можна буде побачити структуру кісткової тканини та розмір суглобової щілини. Лікар також проведе огляд і функціональні проби для визначення обсягу рухів. Додатково може знадобитися проведення МРТ, КТ або УЗД кульшового суглоба, а також аналізи крові та сечі для виявлення запального процесу, іноді – пункція суглобової рідини.
На ранніх стадіях призначають протизапальні й знеболювальні засоби, міорелаксанти, хондропротектори, препарати для покращання кровообігу. Також ефективними є фізіотерапія, лікувальна гімнастика, здорова дієта, колагенові й омега-3 добавки.
У тяжких випадках потрібна операція — найчастіше ендопротезування, тобто заміна враженого суглоба штучним.
Для профілактики коксартрозу рекомендується:
Наталія Герасименко – лікарка-ревматологиня вищої категорії, працює в Дніпропетровській міській лікарні №6. Освіта – Дніпропетровський державний медичний інститут, медичний факультет. Стаж роботи – 46 років.
Читайте також:
Які прогнози дають спеціалісти: чи будуть геомагнітні хвилювання цього дня?
З початку червня українці зіткнулися з новими обмеженнями на перекази з картки на картку. Фінансові…
Корисні поради для кухні завжди доречні. Як зручно організувати простір або приготувати приголомшливий салат "з…
Від перших днів липня небесна сцена ніби тремтить від напруженості. Ми входимо в зону емоційної…
Незважаючи на чутки та очікування підвищення, влада зберігає фіксовані ціни, щоб забезпечити передбачуваність для населення.…
Це село на кордоні з Румунією називають найбагатшим в Україні. Тут розкіш поєднується з прагматизмом,…